Теперішня влада нарешті побачила тупик у кінці тунелю, а зізнатися в цьому боїться. Тому почався театр абсурду, щоби врятувати ситуацію.
Процес запустив прем'єр Микола Азаров. Виступаючи перед учасниками зборів депутатів усіх рівнів від Партії регіонів, він заявив: "Підбиваючи підсумки за рік, ми можемо з упевненістю сказати, що перший етап відновлення соціально-економічної стабільності в країні ми пройшли, в цілому, достойно".
Мабуть, Азаров уявив себе в ролі Йосипа Сталіна. Той теж ділив на етапи шлях до комунізму. За Сталіним, соціалізм побудували 1936 року. Із донецьким капіталізмом ми вже приблизно на цьому рівні. "Успіхи" влади такі, що вчителі з розпуки лягають на асфальт під вікнами глави уряду. Тому ідеологи влади приступили до запуску різноманітних димових завіс.
Ось витягли із закапелок на світ Божий Леоніда Кучму. Ну й дарма, що Леонід Данилович свого часу спустив вірних псів на Ґонґадзе. На плівках Мельниченка ніби ж не записано його вказівки знищити журналіста. Та й сам, звісно, не вбивав. Так що на колишнього керманича очікує повне виправдання за статтею про завершення десятилітнього терміну з часу вчинення злочину.
Цей вибуховий розголос — умілий порятунок для влади. Навіть майор Мельниченко вже готовий розцілувати президента Януковича. Щебече про справедливість, не нахвалиться лідером. Дарма, що Банкова цим кульбітом скрутила дулю всьому суспільству і світові також.
На черзі ще одна відволікаюча афера — одягання України в кумачі на травневі свята. Маневр не менш грандіозний, ніж із вибілюванням Кучми. Замість того, щоб балакати про свинячу гречку з Китаю, про скажені ціни на харчі, бензин і невиплати мізерних зарплат, частина суспільства дякуватиме справедливому Януковичу за червоні прапори на День Перемоги. В іншої, переважної, частини людей це викличе різкий спротив і одразу.
Виходить, не досить провокації із пам'ятником Сталіну в Запоріжжі. Треба так збурити, так заколотити, аби забули про все насущне, тільки кумачем розбрату й переймалися.
1 
1
Коментарі