Вівторок, 03 червня 2008 15:18

Ярослав Мудрий був українцем

  Ярослав Мудрий — це великий український князь, що правив українською державою на ім’я Русь
Ярослав Мудрий — це великий український князь, що правив українською державою на ім’я Русь

У нещодавньому телепроекті "Великі українці" переміг київський князь Ярослав Мудрий. Але дехто це критикував — мовляв, тоді ще не було українців. То ким усвідомлював себе Ярослав: українцем чи русичем і чи були руси українцями?

Україна — це назва території Північного Надчорномор"я, тобто назва краю. Вважають, що вперше вона згадується як "Оукраїна" в Іпатіївському літописі і датується 1187 роком. Вочевидь, ця назва складається з двох слів. Слово "країна" — це "великий край". Тобто велика виокремлена територія, відмінна від решти земної поверхні за якоюсь суттєвою ознакою. На неї і вказує слово "Оу". В арійських, або ж індоєвропейських, мовах це яйце, захищений зародок, початок. Відповідно "У-країна" — це "країна початку", "країна-яйце". Згадаймо українську народну казку про Яйце-райце — джерело і захист всякого достатку.

Підтверджень такої гіпотези багато.

По-перше, саме в Україні досяг небаченого розвитку культ яйця. Адже славнозвісна українська писанка — це унікальний мистецький феномен, що чітко відрізняє українців від решти народів світу. Розписане яйце є візитною карткою України та українців.

По-друге, більшість давніх українських народних пісень починається зі слова-вигуку "Ой". Наприклад, "Ой ти, вишньо.." Це давній арійський звичай, ведичні гімни починаються з "Оум". Річ у тім, що арійські пісні призначалися для хорового співу. А починав їх заспівувач-заводій, який за допомогою "Оу" або "Оі" задавав хорові тональність.

По-третє, ім"я "У-країна" — країна Оу — є самоназвою. Про це йдеться в праці готського історика Йордана "Про походження й діяння гетів", написану у VI ст. "Король Філімер… прийшов у Скифії землі, що на мові їхній Оіум називались", — є там. Тобто землі Скифії місцевою мовою називалися "Оі", оскільки "-ум" — це типове латинське закінчення. Адже трохи нижче Йордан подає назви рік Дністер і Дніпро як Данаструм і Данапрум. Отже, готи прийшли в "країну Оі", або "Оу-країну". Так називали свою батьківщину корінні мешканці Скифії-Скуфії, і так її донині називають українці.

Додаткове розуміння суті слова "У" (Оу) дає аналіз його числового коду. Річ у тім, що в стародавніх абетках букві "У" відповідає число 4, як у санскриті, або 400 — у слов"янських, гелленських, грузинських мовах. Тобто стократна четвірка. З цієї причини написання букви У подібне до написання цифри "4" і букви "Ч", з якої й починається слово "чотири" (на санскриті — "чатур"). Тобто У-к-раїна — це країна з ознакою 4.

Король Філімер… прийшов у Скифії землі, що на мові їхній Оіум називались

За прадавньою традицією число 4 символізує завершеність, універсальність, повноту. Зокрема повноту знань, життєву мудрість. Це ж означає в корінь "ук": наука, укий — вчений, неук — невчений, профан. Водночас число 4 вважають числом землі, країни, окресленої території. Навіть звучання подібне: "тетра" і "терра" — земля, територія. У середні віки цифру 4 часто зображали на зброї, будинках, гербах та клеймах ремісничих цехів через те, що позначала майстерність.

Головними символами числа 4 є квадрат і хрест. Квадрат — це образ виокремленої, особливої землі, захищеної з усіх сторін. Саме такою споконвіку вважалася земля України. Тому Геродот, який жив у V ст. до нашої ери, у четвертій книзі своєї "Історії" описав Скуфію-Україну як країну-квадрат.

Отже, ім"я Україна, Оу-країна означає виокремлену, особливу землю, яка виконує функцію "зародка" чогось нового. І це невипадково. Адже саме на землі України знаходимо найдавніші культурні сліди європейської людини. Наприклад, Мізинська стоянка над Десною і знайдений там чудовий браслет із мамонтового ікла, датований 18–26 тисячоліттям до нашої ери. Або найдавніша цивілізація, відома як Трипільська — з 6 тисячоліття до нашої ери. Багато світових учених переконані, що Україна є прабатьківщиною індоєвропейських народів. Тут географічний центр Європи. Тут же сформувалась українська мова, яка ідеально відповідає геоенергетиці, рельєфу, флорі й фауні цієї землі. Якось російського історика Василя Ключевського запитали, якою мовою розмовляли в Київській Русі. Він порадив поїхати в села Київської губернії і самим її послухати. Тобто русичі розмовляли мовою, яку сміливо можна назвати давньоукраїнською.

Отож Україна — це назва землі, а українці — її корінне населення. Відповідно всі племена та етноси, які народилися тут — арії, пеласги, галли-кіммерійці, скіфи-сколоти, сармати, анти, руси, козаки — були українцями. Коли вони творили свої держави, то давали їм назви — Аріан ("сонячний"), Скуфія (тобто "скупщина", об"єднання, союз), Сарматія, Антський союз, Русь, Військо Запорізьке. Відповідно, в ці періоди край називався переважно за іменем держави. А в міждержавний період використовувалась архаїчна назва землі — Оу-країна, тобто "початкова земля", "країна-яйце". Звідси різні назви українських держав. А також різні імена українських етносів, пов"язаних між собою як батько, син, онук, правнук. Ярослав Мудрий — це великий український князь, що правив українською державою на ім"я Русь. До речі, найбільшою, найкультурнішою і наймогутнішою в тогочасній Європі.

Зараз ви читаєте новину «Ярослав Мудрий був українцем». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

92

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода