Українці витратили за півроку в мережах роздрібної торгівлі 76 млрд грн, повідомляє Держкомстат. На тютюн — 12,4 млрд, алкоголь — 11,8 млрд грн, молочні продукти — 3,5 млрд грн, безалкогольні напої та мінералку — 3,3 млрд грн, хлібобулочні вироби — 1,8 млрд грн.
Українці так багато витрачають на алкоголь через декілька причин, каже 43-річний Тарас Кушнір, незалежний консультант із питань алкозалежності.
— Перша — вважають, що всі свята, включно з першим понеділком місяця, потрібно святкувати з алкоголем. Мовляв, так прийнято. Цей стереотип виник після війни. За часів Сталіна горілка була дешева. Після грошової реформи 1961-го вона коштувала 1,5 рубля. Не тільки свята, а й прийом на роботу, проводи у відпустку чи повернення з неї супроводжувалися застіллям. Це було нав'язано зверху. За однією версією, тими псевдодіячами компартії, для яких відпочинок асоціювався виключно з алкоголем. За іншою — спеціально. Були пропагандистські фільми на кшталт "Новорічної ночі" з Гурченко, де всі п'ють, цокаються бокалами. Усе виглядає весело і нормально.
Друга причина — держава добре заробляла на акцизах із продажу алкоголю. Колись Йосип Сталін наказував своїм підлеглим збільшити продаж оковитої з бюджетних міркувань. Ще за моєї молодості літр спирту обходився державі в 4 копійки, а пляшка горілки коштувала 4,2–4,5. Так формували держбюджет, показники якого важливіші за людей.
Третя причина — випивкою люди намагаються зняти із себе стрес буденного життя. Як у Висоцького: "Уколоться и забыться". Люди думають, що вони відпочивають. Потім настає понеділок, стає погано, і щоб прийти в норму, треба похмелитися. А похмілля — це чергова п'янка, яка починається зранку. Дехто починає спиватися з дорогих коньяків — ніби це круто і престижно, а закінчують самогоном, що купують у сусідки. Ця проблема властива і бідним, і багатим. Просто заможні лікуються в закордонних центрах, і ми їх не бачимо. Так само я не відокремлював би дитячий алкоголізм — це частина загальної проблеми.
Четверта причина — алкоголізм громадян вигідний олігархам. Їм потрібні п'яні овечки. Твереза людина думає, планує набагато вперед, а пияка виконує все, що кажуть. Таким нічого не треба — дали сьогодні кіло гречки, сказали, де наливають сто фронтових грамів, настало покращення — і всі побігли голосувати. Ще за совєтів на виборах при кожній виборчій дільниці працював буфет із коньяком і горілкою — значить, була така команда згори. Тверезого працівника в нас не цінують. У Польщі, якщо керівник виявить, що у працівника є проблеми з алкоголем, то спрямує його в державний чи приватний реабілітаційний центр. Скаже: "Чоловіче, ти нам потрібний, тому краще, щоб ти впорався зі своєю пристрастю". У нас на це ніхто не звертає уваги.
Проблемою алкоголізму мало хто цікавиться. Усе зводиться до якихось піар-акцій перед виборами. Наприклад, поставили один турнік у місті й 10 газет про це написали. Діти під тим турніком спокійно п'ють горілку.
У нас діє закон від 2009 року — міліція і соціальні служби можуть скеровувати людей на профілактичні програми. Цей закон вимальовує всю послідовність дій, але міліція каже, що це справа соціальних служб, а соцслужби, що міліції.
Видатки на профілактику й лікування алкоголізму з часом тільки зростатимуть. Збільшуватиметься кількість дітей, що опинилися на вулиці через батьків-пияків. Вони починають вживати алкоголь, бо не знають іншого способу життя. Меншає молоді, що шукає драйв на тверезу голову — катаються на плотах, стрибають із парашутом, подорожують. Більшість сидять біля гральних автоматів чи за пивом. По суті, в нас іде повільна фізична та психічна деградація суспільства.
Участі держави у вирішенні проблеми не видно. У Польщі існує цілий інститут із питань профілактики і запобігання алкоголізму. Я попитав у його директора, скільки і чого вони друкують. Він задумався: "Важко сказати, але на складі зараз близько 15 тонн книжок". Це тільки те, що вони надрукували в одному півріччі — для підлітків, батьки яких зловживають алкоголем, окремо для школярів, студентів, городян, селян. Книжки друкує державна агенція, яка також проводить курси підвищення кваліфікації для вчителів, міліціонерів, військових. Усі вони обізнані з цією проблематикою. Гроші беруть з акцизу від алкоголю, він називається "коркові". І ви бачите, що в Польщі люди живуть краще, ніж у нас.
1 
1
Коментарі
19