Ексклюзиви
Середа, 04 червня 2008 15:17

"Активний конституційний процес може розпочатися восени"

  Микола Оніщук: ”Якщо БЮТ наполягатиме на своїй версії змін, було б варто провести всенародне опитування чи референдум”
Микола Оніщук: ”Якщо БЮТ наполягатиме на своїй версії змін, було б варто провести всенародне опитування чи референдум”

Міністр юстиції Микола Оніщук, 50 років, вважає, що внаслідок запланованих Національною конституційною радою змін до Основного закону роль глави держави стане чіткішою.

Національна конституційна рада наприкінці квітня затвердила концепцію змін до Конституції. Що вона передбачає?

— По суті, йдеться про напівпрезидентську форму правління. Глава держави братиме активну участь в організації влади. Планується утворення двопалатного парламенту. Буде чітке відмежування виконавчої влади від функцій регулювання та контролю. Уряд формуватиме коаліційна більшість, вона ж призначатиме всіх міністрів. Тобто коаліція братиме на себе всю відповідальність. Ми маємо відійти від практики, коли частина міністрів призначається коаліцією, а інша — президентом.

Але глава держави матиме повноваження вносити для отримання згоди на призначення до верхньої палати — сенату — кандидатури керівників усіх регуляторних органів. Національних — різних комісій, наглядової ради Нацбанку, спеціальних — керівника СБУ, розвідки і наглядових — генерального прокурора, керівників Антимонопольного комітету, комісії з цінних паперів тощо.

Таким чином, уряд має займатися управлінням, але функції нагляду, контролю та регулювання є відокремленими і забезпечать активну участь президента в політичному житті країни. Роль глави держави стає чіткішою і гармонізує систему влади. Монополізація влади однією партією чи блоком за таких умов виключається.

За якою системою обиратимуться верхня і нижня палати?

— Скоріш за все, нижня палата обиратиметься за пропорційною системою з відкритими списками. Це дає можливість чітко структурувати парламент і закріпити політичну відповідальність за урядування за конкретними політичними силами. Її чисельність становитиме 300 народних депутатів, яких обиратимуть на чотири роки. Президент матиме право розпустити парламент із політичних мотивів — коли його рішення суперечать доктрині розвитку країни або несуть загрозу територіальній цілісності держави, національній безпеці чи закладеним у Конституції засадам зовнішньої та внутрішньої політики.

Верхня ж палата обиратиметься виключно за мажоритарною системою. Передбачається, що сенат формуватиметься за рахунок рівного представництва від областей, незалежно від чисельності їх населення. Наприклад, по три сенатори від кожної області — загалом 70–80. Також, можливо, сенаторами зможуть бути президенти у відставці. Третина сенаторів переобиратиметься кожні два роки. А президента обиратимуть на п"ять років.

Третина сенаторів переобиратиметься кожні два роки. А президента обиратимуть на п"ять років

Яка передбачена процедура подання кандидатури на прем"єр-міністра?

— Першою її має право подати найчисельніша фракція у парламенті. Якщо кандидат під час голосування не набирає необхідних голосів, право переходить до другої за чисельністю фракції. Якщо ж і тоді кандидат не є успішним, президент формує технічний уряд та призначає позачергові вибори. Тобто роль глави держави у формуванні уряду активніша — але не в сенсі визначення його складу, а в плані організації процесу формування. Концепцією також передбачено, що президент затверджуватиме призначення членів уряду.

БЮТ розробляє свій проект Конституції, кардинально відмінний від вашого. Чи є якісь домовленості з ними щодо формування єдиного варіанта змін?

— Їхній варіант передбачає зміну форми правління на парламентську. Мотивація зрозуміла: фракція БЮТ є однією з найбільших у парламенті й має суттєвий вплив на прийняття законів. Щоправда, вони ще свої пропозиції щодо змін до Конституції офіційно не презентували. Але якщо саме бажання БЮТ щодо такого варіанта Основного закону особливого подиву не викликає, то звертає на себе увагу інше. У програмі БЮТ на дострокових  парламентських виборах відсутні наміри змінювати форму правління в країні на парламентську. Отож, якщо БЮТ наполягатиме на своїй версії змін, було б варто провести всенародне опитування чи референдум. Запитати в людей, чи підтримують вони перехід до парламентської форми правління. Ми готові до відкритої розмови. Підготовлений НКР законопроект президент має намір направити на розгляд Венеціанської комісії Ради Європи. БЮТ чи Партія регіонів із цього приводу заяв ще не зробили. Втім, позиція Ради Європи щодо імперативного мандата, збереження за прокуратурою функцій контролю попереднього слідства відомі.

За якою процедурою планується змінити Конституцію?

— Законопроект має бути прийнятий парламентом, а потім затверджений на референдумі.

Яку позицію може зайняти Партія регіонів?

— Не виключаю, що Партія регіонів може підтримати БЮТ, оскільки є найчисельнішою фракцією в парламенті. Але окремі заяви представників цієї партії наштовхують на думку, що "Регіони" за більш поміркований варіант системи організації влади. Тим паче, що вони завжди виступали за чіткий розподіл повноважень між президентом і урядом. А також не приховували прихильності самостійності уряду у вирішенні економічних питань.

Коли може розпочатися процес зміни Конституції?

— Нещодавно лідерка БЮТ Юлія Тимошенко заявила, що вони не внесуть свій законопроект до парламенту на початку осені. Оскільки не бачать перспективи його підтримки 300 голосами. Думаю, що це є наслідком зміни позиції Партії регіонів. І це означає, що активний конституційний процес може розпочатися восени.

Зараз ви читаєте новину «"Активний конституційний процес може розпочатися восени"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода