У всіх країнах цивілізованого світу думають тільки про те, як зупинити смертельний вірус і пом'якшити наслідки боротьби з пандемією для економіки. Політичні суперники замислюються, як створити уряди національної єдності і забувають протиріччя. І лише в Києві продовжують думати, як проштовхнути в парламенті політичний порядок денний влади.
Утім, не тільки тут. У Москві теж у космічному темпі організовують схвалення конституційних поправок, що дозволять Володимиру Путіну довічно правити своєю нещасною країною. Запевняють, нічого не завадить референдуму і параду 9 травня. І хотілося б зрозуміти, що таке це "нічого"? Якщо буде карантин, десятки, а то й сотні випадків зі смертельними наслідками — все одно референдум і парад?
Хочеться поставити питання Володимиру Зеленському: Україна піде російським чи європейським шляхом? Влада думатиме, як мінімізувати наслідки епідемії чи як використовувати її? Але такого вибору немає.
Резонансні рішення із суперечливих питань призведуть до масових протестів. Ті, у свою чергу, зірвуть карантин і лише збільшать небезпеку поширення епідемії. А якщо смертність досягне "італійських" значень, нікому — зокрема, і представникам самої влади — абсолютно не буде цікаво, які норми прописані в законах про земельний ринок або особливий статус окупованих територій.
Президент, уряд, парламент і влада на місцях повинні зосередитися на головній меті — боротьбі з епідемією і мінімізацією наслідків для економіки й громадян. Інших завдань для влади сьогодні бути не може.
До актуального порядку денного доведеться повернутися, коли загроза зникне. Можливо, це буде в абсолютно нових політичних і економічних умовах. Якими вони будуть, зараз не знає ніхто. Але якщо влада захоче божеволіти й замість боротьби з епідемією намагатиметься використовувати її, ці умови будуть жахливі.
1 
1
Коментарі