Нас засипають рейтингами та соціологічними прогнозами. Це — традиційна ознака передвиборної кампанії. Але чи не дурять нас цифрами? І якщо дурять, то хто і якою мірою?
Найочевиднішою причиною можливих маніпуляцій соціологічними даними є бажання політиків підняти свій рейтинг. І таким чином перетягти на свій бік тих, хто сумнівається за кого голосувати або не впевнений, чи йти на вибори взагалі.
— Під час передвиборної кампанії з подібними пропозиціями до соціологів звертаються завжди, — каже генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто, 58 років. — Приходили кілька разів і до нас. Хоч я й сподівався, що наша репутація це унеможливлює. На жаль, соціологи мають у суспільстві тверде клеймо продажності. Хоча це не стільки через професійні фірми, скільки через такі, що невідомо звідки з"являються.
Соціологи мають у суспільстві тверде клеймо продажності
КМІС — одна з тих компаній, які досі не були помічені в маніпулюванні даними опитувань. Однак таких в Україні одиниці.
Маніпуляціям сприяє недостатня прискіпливість до даних соцопитувань з боку журналістів. Пресу завжди мав би цікавити принаймні досвід роботи соціологічної фірми і хто є замовником опитування. Однак на практиці такий інтерес виникає далеко не завжди. Очевидно, що виборець має ще й критично ставитися до видань, які оприлюднюють рейтинги. Навряд чи варто цілком довіряти партійній пресі або ж вочевидь заангажованій на ту чи іншу політичну силу.
— У Чернігові журналісти показали мені результати досліджень соціологічної контори, якими вони послуговуються, — розповідає директор Центру політичної освіти Костянтин Плоский, 30 років. — Вона там — лише одна. Пізніше від експертів я дізнався, що ця організація працює на замовні результати.
Але бажання мобілізувати електорат й перетягти на свій бік тих, хто сумнівається, — не єдина з причин можливих коригувань політиками соціологічної дійсності. Існують ще й фінансові. Вищі рейтинги сприяють залученню спонсорів. Механізм простий. Виборчі штаби домовляються із соціологічною компанією, та поступово підтягує рейтинг політичної сили. А партія каже спонсорам: бачите, як зростають у нас шанси. Відтак ті охочіше здають до партійної каси гроші або купують місця у списках.
Нас зманювали лише грішми
Соціологічні фірми оприлюднюють далеко не всі опитування, які проводять. Дозвіл на це дає замовник, який заплатив гроші. Зрозуміло, якщо політична сила отримала невигідні для себе цифри, вона в жодному разі не буде ознайомлювати з ними виборців.
— Зазвичай відбувається саме так, — підтверджує керівник соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, 32 роки. — Буває також, що якесь запитання з анкети пов"язане з іншими, але замовникові вигідне саме воно. Він "вириває" його з контексту й оприлюднює.
Соціологія — наука делікатна. На результат опитування впливає і сама постановка питання, і навіть порядок запитань в анкеті. Інколи цим також користуються політики.
— Коли партії оприлюднюють те, що їм подобається, а решту замовчують — це відносно чесний метод маніпулювання, — каже Володимир Паніотто. — Інша річ, коли некоректною є сама анкета, що може викривити дійсність. Якщо ми сумніваємося в її коректності, то проводимо експертизу. У разі негативного висновку не беремося за дослідження.
— Здебільшого ми самі розробляємо анкету, — розповідає Андрій Биченко. — А коли нам пропонують готову, то серйозно її вивчаємо. Коли бачимо, що щось негаразд, то попереджаємо замовника: ми можемо провести дослідження, але результати його не повинні оприлюднюватися.
Проте такими чистоплотними в українській соціології є далеко не всі.
Найгучнішим, пов"язаним із соціологами, скандалом став екзит-пол на минулих президентських виборах. Це — опитування на виході з виборчих дільниць. Воно дозволяло зафіксувати фальсифікацію результатів. Проект фінансували західні спонсори, дослідження проводив консорціум із чотирьох респектабельних доти фірм. Але "Соціс" і "Соціальний моніторинг", які спочатку навели дані на користь Ющенка, протягом півтори години раптово змінили їх на користь Януковича.
Вплив рейтингів на результати голосування не варто перебільшувати
— До того я наполягав, що серед професійних соціологічних фірм такого бути не може, — каже Володимир Паніотто. — Навіть написав про це кілька статей. Така історія — це удар по репутації. Але важко засуджувати колег. Нас зманювали лише грішми. А до них, можливо, застосовували якісь силові методи впливу.
Костянтин Плоский прогнозує, що на наступних парламентських виборах масштабних фальсифікацій не станеться. Тому й прикривати їх сфальшованим соціологічним опитуванням потреби не буде. Та все ж практика замовних рейтингів з боку політичних сил залишиться — і на загальнонаціональному, і на місцевому рівнях. Наскільки вони здатні вплинути на вибір людей?
— Вплив рейтингів на результати голосування не варто перебільшувати, — вважає Андрій Биченко. — Більш-менш значним він може бути лише тоді, коли показник обраних партії чи блоку балансує на межі прохідного. У такій ситуації виборець може проголосувати за іншого: мовляв, щоб не пропадав голос. Але, на мою думку, так може вчинити незначна частина людей.
2 
1
Коментарі