В Україні завершився обмолот ранніх зернових і зернобобових. Зібрали 34,2 млн т. Як країна розпорядиться врожаєм, розмірковують експерти.
Сергій Стоянов, 55 років, гендиректор Української аграрної конфедерації:
— Загалом очікуємо врожаю на рівні 47 мільйонів тонн. Пшениці зберемо 20 мільйон тонн, кукурудзи — 18, ячменю — 9 і під 5 мільйона тонн інших культур.
Цьогоріч країну очікує випробування кукурудзою. Адже це не 12 мільйонів тонн, які збирали в минулі роки. Навіть якщо 300 наших елеваторів цілодобово просушуватимуть по 32 тонни на годину, на всю кукурудзу піде три місяці. Зріле зерно збирають півтора місяця. Воно не може довго лежати, бо починаються дощі. Тому є ризик втратити частину врожаю.
На експорт країна може відвантажити 24 мільйони тонн зерна. У перехідних залишках достатньо залишити близько 2 мільйонів тонн пшениці, по мільйону — кукурудзи, ячменю й жита.
Зараз ситуація з експортом негативна. За липень ми вивезли менш як 400 тисяч тонн, а за половину серпня експорт становить 600 тисяч тонн. Це дуже низькі темпи. Восени може забракнути сховищ для врожаю пізніх культур.
Собівартість колоскових становить 1250 гривень за тонну зерна, а для невеликих фермерських господарств — 1600. У порту тонну фуражної пшениці продають по 1900 гривень. Вирахуйте податок на додану вартість, експортне мито і залишиться 1650. Тож прибуток невеликий — 50–200 гривень з тонни. Податок держава не повертає, бо новий Податковий кодекс цього не передбачає.
Роман Сластьон, 24 роки, директор агенції "Агроефективність":
— Активність торгівлі пшеницею і ячменем нового врожаю низька через експортні мита.
Млявий експорт українського зерна спричинює певний дефіцит на світовому ринку. Це поступово підігріває ціни. Наші аграрії вичікують сприятливішої ситуації. Запроваджені урядом експортні мита майже подвоїли різницю між експортними цінами й цінами, які отримує фермер. Якщо минулого року різниця становила близько 35 доларів, то зараз вона сягає 70 доларів на тонні. Тому щодо вигоди від експорту українського зерна песимістичні прогнози. Фермерам доведеться збувати зерно за невигідними цінами.
Як експортери ми поступаємося росіянам, які активно продають зерно через чорноморські порти. Їхнє збіжжя дешевше, бо вони не запроваджували експортні мита.
Урядові обмеження можуть вплинути на виробництво зерна наступного року. Якщо прибутковість вирощування зернових щороку знижується, аграрії можуть зменшити площі посівів. Або перепрофілюватися на виробництво інших видів сільськогосподарських культур.
Ціни на хліб порівняно із серпнем минулого року майже не змінилися. Вартість зерна на них не впливає — ціна буханця завжди була політичною, бо державний Аграрний фонд забезпечує пекарні дешевим борошном.
Ярослав Кардаш, 48 років, віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників:
— Середня врожайність зернових цього року становить 30,6 центнерів з гектара. Торік землероби збирали на 6 центнерів менше. Проте у розвинених європейських країнах врожайність удвічі більша. Бо там, як правило, фермери сіють елітне насіння першої репродукції. А в нас у ґрунти найчастіше йде товарне зерно. Це друга-четверта репродукція насіння.
Другий чинник підвищення врожаю — підживлення культур і боротьба з бур'янами. На Заході широко використовують гній, бо добре розвинуте тваринництво. Окрім органічних відходів, гумусний шар підживлюють хімічними добривами. Українські фермери далі першого способу відновлення родючості ґрунтів не заходять. На "хімію" часто бракує грошей.
Урожайність зазвичай вища у холдингів. Вони засівають одним агрегатом і за один прохід роблять кілька операцій. Рядовий фермер виконує ці операції у кілька заходів, з більшими витратами.
Ринок зерна збільшуватиметься щороку. Зернові, як культура, дозволяють працювати максимально швидко, а овочівництво і тваринництво вимагають значно більших витрат. Тому перед зняттям мораторію на продаж землі великі землевласники спробують офіційно і неофіційно скупити якомога більше площ, щоб наступного року лише легалізувати покупку.
Ірина Рибакова
2 
1
Коментарі