Факти свідчать, що 2010-го зросла кількість репресій затриманих. Також збільшилася кількість людей, які померли в слідчих ізоляторах. Про це говорять і правозахисники, і генеральний прокурор. Із цього приводу Європейський суд прийняв низку рішень. За загальними цифрами і практикою ми бачимо, що суди по суті "склали лапки" і просто штампують будь-яке прохання про затримання. Це позначається на стані суспільства, правової системи.
Коли приймали Конституцію, політичні сили не змогли вийти на формулу нового порядку арештів затриманих. Це ключове рішення мучили-мучили і відклали на п'ять років. За формою ми начебто перейшли на новий європейський порядок затримання. А по суті — стара система просто змінила зовнішні ознаки. Суспільство не відчуло цих змін. Люди не відчувають належного захисту, коли постає питання затримання чи взяття під варту. Про це говорить і уповноважений із прав людини, і адвокати.
Насправді є три причини обмеження свободи особи на досудових стадіях.
По-перше, якщо явні дії вказують на те, що особа хоче сховатися від слідства. По-друге, якщо вона в силу скоєного злочину складає реальну загрозу суспільству. По-третє, якщо вчиняє конкретні дії щодо фальсифікації доказів, підмовляє свідків, перешкоджає встановленню істини. Усі інші причини є надуманими. Якщо немає жодної з цих трьох підстав, взяття під варту незаконне.
Чому правоохоронці щодня порушують ці норми? Тому що вони не бачать організованого спротиву. Адвокат може діяти лише в юридичний спосіб: починає оскаржувати, йти на компроміси. Але він один не може протидіяти всій системі.
Проблему розв'язати не так складно. Тільки-но адвокатам забезпечать негайний доступ до затриманого, що прямо передбачає Конституція, зникне можливість фальсифікувати докази, вибивати "зізнання", перевозити й ховати затриманого по Україні, щоб не знали, де він перебуває.
В адвокатському середовищі має бути створена інфраструктура підтримки адвоката. Потрібно зав'язати в єдину систему адвокатські об'єднання й офіси. Коли захисник іде до затриманого, у системі про це роблять відповідну позначку. Тоді кожен адвокат розумітиме, що він не сам і що йому не одягнуть наручники в міліції.
Кожен підрозділ, який має повноваження затримувати, повинен визначити особу, яка своєю посадою відповідатиме за процедуру затримання. Або це заступник голови, або начальник певного департаменту. Ця людина повинна мати прямий телефон у кожному підрозділі, який уповноважений затримувати. Відповідно, як тільки хтось посягне на право на свободу та особисту недоторканність, громада зможе казати: "Шановний, ідіть із посади за пряме порушення Конституції".
Якщо включити ці механізми, можна реально змінити ситуацію. Адвокату не доведеться чути, коли він стукає у двері міліції, що "сьогодні субота, п'ятниця, кінець дня, а ми нічого не чули".
1 
1
Коментарі
2