40 відсотків в"язнів — безневинні люди

33-річного Віктора С. затримали за звинуваченням у зґвалтуванні. Катували: одягли наручники, підвішували сторч, натягали на голову целофановий пакет.

Потім викликали швидку допомогу. Віктор шепнув лікарці, що його катують. Та попросила дозволу забрати пацієнта в стаціонар, але міліціонери відмовили. Після від"їзду лікарки заходилися вибивати зізнання зі ще більшою жорстокістю.

Якби вона зателефонувала тоді куди слід, він би так не страждав, переконаний Віктор. Під тортурами змушений був зізнатися у скоєнні злочину, хоча насправді його не вчинив.

— Інакше мене б убили, — каже він. Згодом Віктору все ж таки вдалося довести свою безневинність. Однак потім півроку лікувався й проходив психологічну реабілітацію.

Саджання людей поставлено на конвеєр

За словами директора Міжнародного медичного реабілітаційного центру для жертв воєн і тоталітарних режимів Семена Глузмана, 59 років, знущання над затриманими в міліції залишається звичайною практикою. Правозахисники сподіваються на лікарів швидкої допомоги. Закликають їх не ставитися до затриманих як до злочинців і не бути байдужими, якщо тих катують.

— Ми вирішили звернутися безпосередньо до людей, що виїжджають на виклики в слідчі ізолятори та у райвідділи міліції для надання допомоги жертвам міліцейського свавілля, — каже Семен Глузман. — Допоможіть їм зберегти здоров"я і життя.

Лікарів "швидкої" просять якомога повніше описувати ушкодження на тілі потерпілого. Звертати увагу на слизову оболонку губ, м"які тканини голови, плечі, зіниці, білки очного яблука. А також фіксувати всі деталі оглядів: час, місце, у чиїй присутності його проводили. Запитувати у затриманого, де саме він одержав травму. Це допоможе довести факт тортур.

За словами адвоката, лікар зобов"язаний оглядати потерпілого без сторонніх. Однак насправді над душею завжди стоїть міліціонер, кажуть працівники швидкої допомоги. Звичайно, у його присутності затриманий про катування не розповість.

— Про те, що ми маємо право і повинні оглядати хворого віч-на-віч, я почув уперше, — зізнається завідувач підстанції швидкої допомоги N2 Василь Піхур, 50 років. — Зазвичай на огляді присутній міліціонер. І про важливість наших записів для правозахисників я не знав.

Більшість випадків катувань стаються під час першої доби перебування затриманих у міліції. У райвідділах немає навіть елементарних умов для огляду потерпілого, кажуть лікарі. Нерідко працюють просто на підлозі в коридорі чи в камері, де сидять кілька затриманих.

Усі проблеми породжує сама система органів дізнання й слідства, вважає адвокат із кримінальних справ Галина Берегова, 46 років. Практично кожен третій громадянин України пройшов через МВС, прокуратуру, суди.

— Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко порівняв роботу органів зі збором буряків. Мовляв, міліція їх збирає, прокуратура — сортує, а суди роблять цукор. Виходить, ми — буряки? Вас викликають до побитої людини. Міліція каже, що це — злочинець, до якого по-іншому ставитися не можна. Не вірте, — звернулася адвокат до лікарів швидкої допомоги. — У наших в"язницях сидить близько 40 відсотків безневинних людей. У країні саджання людей поставлено на конвеєр.

×