Ексклюзиви
Вівторок, 29 березня 2011 10:16

12,5 мільйона українців живуть за межею бідності

Автор: фото з сайта www.rferl.org
  Андрій Пишний: ”Темпи зростання української економіки не встигають за нарощуванням державного боргу”
Андрій Пишний: ”Темпи зростання української економіки не встигають за нарощуванням державного боргу”

Президент має відправити уряд у відставку, вважає заступник голови "Фронту змін" Андрій Пишний, 36 років.

Як оцінюєте економічну політику уряду за рік?

— Вона непослідовна, деструктивна і руйнує українську перспективу. Міжнародне рейтингове агентство "Мудіс" оприлюднило прогноз зростання валового внутрішнього продукту цього року — всього 4 відсотки. Експерти агентства вказують: в Україні "відсутня ясність щодо зобов'язань і повноважень виконавчої й законодавчої гілок влади, а також наявна непередбачуваність економічної політики уряду". Вони застерегли від ейфорії через те, що за перші два місяці року ВВП зріс на 5,5 відсотка.

Що вповільнить темпи зростання економіки?

— Насамперед, ціни на нафту та зміни зовнішньої кон'юнктури. Головним чинником зростання економіки є експорт. Тому за досягнення 2010-го треба дякувати не уряду, а країнам, у яких був високий попит на нашу продукцію, — Китаю та Індії.

У чому дії уряду непередбачувані?

— Податковий кодекс двічі заносили в парламент і виносили, а дослухатися до підприємців почали тільки після Майдану. Доручення президента — за два місяці підготувати законопроект про спрощену систему оподаткування — не виконали. Урядовці пропонують нову концепцію Податкового кодексу, яка не має нічого спільного з інтересами дрібного і середнього бізнесу й руйнує його як економічний клас.

Кабмін три місяці гучно піарився на пенсійній реформі. Зараз ніхто не бере на себе сміливості внести законопроект у парламент. Урядовці відчувають, що за ними немає правди, тому їм не вистачає політичної волі для дискусії з суспільством.

Які головні провали в економічній політиці?

— Уряд послідовний у нарощуванні податків, у лобіюванні вузькопартійного інтересу, в цементуванні себе у владі. Ми експортуємо додану вартість в інші країни замість того, щоб залишати її в себе. А з цим експортуємо робочі місця і власне майбутнє. Від'ємне сальдо торгівлі товарами — 62 відсотки, майже 10 мільярдів гривень. За рік його збільшили вдвічі. Україна стає сировинним придатком.

Коли віддавали Севастополь Росії ще на 30 років, то говорили, що отримаємо знижку на газ. А її отримали Естонія й Італія — по 15 відсотків, які перебувають на 1,5-2 тисячі кілометрів далі від джерел постачання газу. Україна тепер дотує "Газпром", беручи фіксовану платню за прокачування газу. У Європі тариф 3–7 доларів, а в нас — 2,74. Результат політичних домовленостей у Харкові українці бачать у платіжках на компослуги.

Масло завозимо з Білорусі, картоплю — з Єгипту, овочі — з Туреччини, гречку — з Китаю. Внутрішній ринок сільськогосподарської продукції "лежить". Натомість його бадьоро монополізують. Приватна структура "Хлібінвестбуд" отримує найбільше квот на експорт зерна і право залучати іноземне фінансування під гарантії держави.

Азаров хвалиться низьким рівнем інфляції.

— Українцям тепер залишається тільки витягати зі своєї кишені дедалі більше грошей. А покласти туди нічого. Заборгованість по зарплаті й безробіття зростають. Щонайменше півтора мільйона громадян не мають роботи. За рік безробіття може зрости ще на 28 відсотків.

У Рахунковій палаті кажуть, що розмір прожиткового мінімуму і всі соціальні виплати торік зросли на 2,2 відсотка. А індекс інфляції становив 9,8. Отже, реальний розмір прожиткового мінімуму зменшився на 7,6 відсотка. При цьому молоко подорожчало на 33 відсотки, борошно — на 51, капуста — на 100, гречка — на 260.

Прем'єру варто спробувати прожити на 2 тисячі гривень. Стільки отримують понад половину українців. А майже чверть — 1000. Грошей на одяг не вистачає 18 мільйонам, на їжу — п'яти мільйонам. За межею бідності 12,5 мільйона. Але цієї статистики уряд демонстративно не помічає.

На що слід було би пустити позики Міжнародного валютного фонду?

— За теперішніх умов витрачати ці гроші неефективно. Бо з кожного долара, позиченого на інфраструктурні об'єкти, 30 центів лягає в кишеню корупціонера. Для багатьох чиновників доступ до держзакупівель — це пік їхньої політичної кар'єри. Звідси і така низька питома вага іноземних інвестицій у Євро-2012. Бо інвестор захищає свої кошти, а держбюджет беззахисний. Якщо половину держбюджету розкрадають, то позики — це гроші в пісок.

Чи може політика уряду привести до дефолту?

— Україна зараз на шостому місці за рівнем загрози дефолту. Темпи зростання української економіки не встигають за нарощуванням державного боргу. Торік він зріс на 37 відсотків. Цього року маємо позичити 107 мільярдів гривень. Імовірність дефолту дуже зросте, якщо МВФ перестане надавати кредити. Маючи 281,5 мільярда гривень доходів бюджету і дефіцит у 40 мільярдів, виплатити 88 мільярдів боргів неможливо.

Чи можлива відставка уряду?

— Сподіваюсь, аналітики в Адміністрації президента дослухаються до думки українців. Адже дві третини людей не підтримують дій влади.

Зараз ви читаєте новину «12,5 мільйона українців живуть за межею бідності ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі