Восени 2019 року тріумфатору українських виборів під час офіційного візиту подарували велосипед і банку меду. Зробила це президентка Естонії. На двоколіснику досі можна їздити на роботу, а мед скінчився. Надто його транжирили. Додавали в кожну новину, що осявала поступ новообраного. А з початком вторгнення і тричі норовили засмачити те ж саме: коли повідомляли про намір, коли оголошували, що президент порішав, і коли зброя надходила. Витратні були й щоденні обіцянки тріумфального контрнаступу та перемоги наприкінці року.
Зеленський і сам аж медоточив, струшуючи негатив свого бездарного правління на безіменне узбіччя або жертовних овець. Він волів слави переможця і дратувався, коли не аплодували.
Медовий період скінчився разом із 2023 роком.
Крізь солодкий шар єдиного телеідіотизму впертими фактами проступили провалена Верховним головнокомандувачем мобілізація, зірвані піжонськими указами ракетні програми, розкрадені дронові мільярди, внаслідок чого Збройні сили України втратили перевагу в повітрі, пещена найближчим оточенням корупція. Тут оплесків не приліпиш. А потреба ж лишилася. Аби зняти ломку, прийняти свіжу дозу аплодисментів, президент мотнув в Аргентину. Прихопивши на подію, яка потребувала символічної присутності, чи не сотню придворних. Щоб розділили його славу.
Візит у Буенос-Айрес несподівано набув символічного звучання. На початку терміну Зеленському подарували велосипед, на завершення передбаченого Конституцією терміну – ханукію. Президентська каденція несамохіть вляглася між екранним велосипедом і одним із головних юдейських символів.
Що було, ми більш-менш знаємо. Що буде, чим серце заспокоїться, як примовляють ворожки, можна лише гадати.
У 2024 рік президент вступає розгубленим і втомленим, некомпетентним і закомплексованим. Саме таким ми побачили його на підсумковій пресконференції. Це був не лідер нації.
Володимир Зеленський так і не навчився найпростішої комунікації. Зауваживши неприпустиму ваду, команда здогадалася під час виборчої кампанії сховати свого претендента за відосиками. За чотири роки вміння не додалося. Чи не кожен вихід лідера у великі чи малі люди набуває, м'яко кажучи, негативного резонансу. Зустріч із лояльними журналістами – й та перетворилася на скандальне дійство.
Аби убезпечити країну від згубних наслідків дошкульної вади, слід Зеленського знову "сховати". Звести живе спілкування під час зарубіжних візитів до критичного мінімуму. Замість спільних пресконференцій наперед домовлятися про брифінги, обмежені підготовленими заявами.
Ще одна проблема. Президентом оволоділа ідея-фікс. Він хоче усунути главкома, на якому тримаються ЗСУ. Як майбутнього конкурента на ймовірних виборах. Слід уберегти його від кроку, що таїть згубні загрози для країни і роковані – для самого президента.
Вибори, яких не має бути, цілком імовірні. Зеленський може піти на них "триголовим змієм" – у союзі з Арестовичем і Притулою. Кожна "голова" закриватиме певну нішу, позбавляючи суперника електоральних козирів. Ідеальний суперник "триголовому" – Петро Порошенко.
Підсумкова пресконференція, на якій оточення виставило президента жалюгідним і безпомічним, може бути грою. Мета – зміна лідера чи легітимізація реального правителя. Країна має бути готова до такого.
Не можна забувати і про таємні авіарейси з Борисполя. Вони можуть свідчити про наявність у верхівці панічних настроїв.
Підштовхнути до втечі чи обумовленого відходу від влади може й Захід, якому набридло нахабство, з яким його шиють у дурні.
І ще про одне, найбільш небажане. Руйнівні дії Єрмака – Зеленського здатні, зрештою, підняти суспільний градус до критичного. Майдану не буде, пролита у війні з московитами кров не дасть цьому статися. Просто одного дня конкретні люди навідають конкретних осіб із короткотерміновим візитом.
Усі окреслені варіанти надто неймовірні. Як і ситуація, в якій опинилася Україна.
1 
1
Коментарі