Українські журналісти та медіа-експерти і влада розробляють для представників ЗМІ "Словник нейтральної термінології" для висвітлення конфлікту в Україні.
Заступниця міністра інформаційної політики України Тетяна Попова аргументувала необхідність такого словника певним підходом до інформування про хід антитерористичної операції з боку журналістів приватних ЗМІ.
"Деякі ЗМІ під час гострих моментів у зоні АТО дозволяли собі оприлюднювати неперевірену інформацію або щось перебільшувати. Наші приватні телеканали дозволяють собі таке. І це несе загрозу. Пропагандистські російські ЗМІ на це прямо можуть сказати: так усі ж брешуть... Тому ми підтримуємо ідею розробки такого словника", - зазначила заступниця міністра.
Своєю чергою, виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк підкреслює, що нині довіра до мас-медіа з боку населення падає.
"Довіра до ЗМІ падає через роботу самих журналістів. Розмови про термінологію йдуть давно. Наприклад, люди, змушені покинути свої будинки в Донецькій області - їм не подобається термін "тимчасові переселенці", бо, за їхніми даними, дві третини не планують повертатися. Вони хочуть щоби їх називали "переселенці". Також є люди, які проти нейтральної термінології", - сказала Романюк.
Експерти, зокрема, пропонують застосовувати стосовно ситуації на Донбасі терміни "військовий конфлікт", "збройне протистояння", "конфлікт на сході України", "зона АТО", "зона конфлікту", "військова агресія Росії", "гібридна війна".
Відносно сторін конфлікту - "бойовики", "проросійські сепаратисти", "збройні сепаратисти", "іноземні (проросійські) найманці", "т.зв. ДНР/ЛНР або угруповання "ДНР/ЛНР", "т.зв. (самопроголошений) "народний губернатор", "ВСУ", "армія України", "добровольчі батальйони", "офіційний Київ".
4 
1
Коментарі