Кілька років тому наше видавництво затіяло видати спільно з росіянами ілюстрований багатомовний словник. До англійської, німецької, французької, італійської мали додатися російська й українська. Із Москви надійшла верстка книжки з їхніми запитаннями, зауваженнями і пропозиціями. Деякі, відверто кажучи, нашу редакцію спантеличили.
Наприклад, у рубриці "Професія" назву "Рибалка" підкреслили і написали: "Рыбалка - это образ мышления. А профессия называется "рыбак".
А щодо "громадського харчування" натякнули, що друге слово тут недоречне - оскільки "имеет налет грубоватости и просторечья, а у нас, как-никак, серьезное издание". Ми подивувалися, а тоді пригадали, що в російській мові таки є різниця між "питаться" і "харчеваться". Але до чого тут російська?
У чехів "вунявкі" - означає парфуми, "черстви" - свіжий, "овоце" - фрукти, "позорность" - увага; в поляків "склеп" - магазин, "бляда" - бліда, "запомніч" - забути.
Словом, ті зауваги наше видавництво делікатно проігнорувало. Тоді росіяни зробили хід конем - у надрукованому словнику залишили тільки "громадське харчу". І пояснили, що не помістилося. Задовге, мовляв. Зате легко знайшлося місце для "общепит" - інша річ, "коротко и ёмко". На всі наші протести російські колеги лише розводили руками.
Цікаво, як би вони повелися, якби працювали, приміром, із чехами? Які асоціації знайшли б? Адже в чеській "дивадло" насправді означає "театр", "вунявкі" - парфуми, "жралок" - акула, "овоце" - фрукти, "позорность" - увага, "їзденка" - квиток. У поляків "склеп" - не що інше як магазин, "бляда" - бліда, "запомніч" - забути. А якщо взяти неслов'янські мови - ту ж англійську? В ній, вибачте на слові, "підестріен" - то пішохід. Про китайську я взагалі мовчу.
Якщо такі слова й викликають усмішку, то лише попервах. Варто лише почати вчити мову, зануритися в неї - й уже сприймаєш її без прив'язки до рідної, як щось цілком звичне і нормальне. Кажуть, скільки мов знаєш, стільки разів ти людина. Тому сміятися з чужої - то кепкувати з власного невігластва. І давати поради іншомовцям, не завдавши собі клопоту бодай зазирнути у словник, - це однаково що зі своїм уставом пхатися в чужий монастир. У "великом и могучем", до речі, теж є такий вислів. І означає він достоту те саме.
Коментарі
9