А тим часом представники телебачення, реклами, газет, журналів використовують не властиві українській мові слова. Але це ні в кого не викликає сміху, адже не так упадає у вічі, не дратує слух і взагалі здається звичною нормою, хоча може бути безжалісною калькою. А вона в свою чергу "приростає" до нашої мови тихенько, не викликаючи бурі емоцій та не привертаючи особливої уваги.
Одноманітні жарти про славнозвісну "азірівку" не спонукають до засвоєння мовних норм
"Міроприємство відбудеться на території магазину "Надія" - читаємо на одному із мільйонів сайтів інтернету і зразу згадуємо російське слово "мероприятие", що походить від двох російських слів "принимать меры". Звичайно ж, навіщо шукати український відповідник? Якщо в російській мові - "принимать меры", тоді в українській буде - "приймати міри!". Це, можливо, і логічно, але не правильно. В нашій мові є відповідник - вживати заходів. А отже, на території магазину "Надія" мав би відбутися захід, а не міроприємство.
Є ще одне слово, яке бездумно калькується в нашій мові. Дуже поширеними є такі формулювання, як "вірна відповідь", "вірне рішення", "вірний крок". Варто запам'ятати та засвоїти: в українській мові слово "вірний" означає відданий. Вірною може бути жінка чоловікові, чоловік - жінці. А відповідь і рішення - правильні, а не вірні.
Ось на що треба звертати увагу людей, ось чому треба навчати. А то останнім часом щось забагато ми уваги надаємо тому, як говорити неправильно. Іноді доходить до абсурду: люди сперечаються, як правильно написати "неправильно": "сєляни" чи "сіляни", "підатки" чи "підітки". Чого тільки не зустрінеш на просторах інтернету…
2 
1
Коментарі
13