"Кращому транспорту в Києві бути!" - тролейбуси й автобуси з такими наліпками курсують столицею останнім часом. Обурюють, мабуть, усіх: когось неестетичним виглядом, інших - облудністю обіцянок. Мене ж найбільше дратує недолуга, непритаманна українській мові граматична форма - транспорту бути. Нагадує плакати радянських часів: "БАМу - бути!", "Новому корівнику в Великих Петрівцях бути!" Бути - що? Треба?
Ну, звісно, багато чого треба, мало що з цього ставиться за мету й виконується. Навіть якщо написати, що транспорт буде кращий, то виникає закономірне питання - коли? Не кажучи вже про обіцяємо покращити - тоді доведеться пояснити, хто обіцяє і з яких джерел. А наші київські чиновники, незадовго до мерських виборів, певно ж, порадилися зі своїми піарниками. І ті їм пояснили, що треба уникати негативних асоціацій електорату. А так ніхто не винен, щось солоденьке виборцям пообіцяли, і без жодної відповідальності. Відповідь на запитання "бути чи не бути?" - де ця форма таки доречна - ствердна, це вже багато сотень років відомо.
При написанні рекламних текстів одне з правил - дієслова мають стояти в теперішньому часі, бажано другої особи - ти одягаєш, ти їдеш, ти купуєш. Щоб споживач одразу уявив, що він виконує пропоновану дію і йому стає краще - от просто зараз. Важчі конструкції ускладнюють сприйняття й стають на перешкоді утворенню бажаного образа. Тому використовувати логічніші побудови - якщо купиш зараз, то заощадиш або коли з'їси, то почуватимешся краще - не рекомендують. Коли в рекламному повідомленні переважає картинка, можна взяти першу особу - тобто зображена людина каже про себе "я їм", "я купую", а споживач має себе з нею ототожнити.
Ще одна рекламна хитрість - казати про знижки до певної кількості відсотків. Якщо бодай на хвилину задуматися, то до 70% - це і 10%, і навіть 1%. Звісно, використовують і графічні прийоми - до маленьке і бліде, солідна цифра - велика, впадає в око. Але якби не гра з прийменниками - можливості показати свою пропозицію начебто вигідною рекламники не мали б. Те саме - з ціною: вона зазвичай від якоїсь невеликої суми. Це означає, що вам обіцяють продати щось не дешевше. А дорожче - скільки завгодно. При цьому товарів за мінімальну, проголошену в рекламі ціну, або з найбільшою можливою знижкою в магазині може й не бути - консультанти вам пояснять, що такі вже скінчилися.
Отак просто - вправність слів, і жодного шахрайства.
13 
1
Коментарі
3