Похвала, попереджають психологи, двосічна зброя. З одного боку, хвалити потрібно, тому що це окриляє дитину і спонукає до розвитку. З іншого – щоб не перехвалити і не спровокувати самозакоханість.
Чи часто хвалити?
Постійна похвала шкідлива. Дитина звикає до того, що нею постійно захоплюються, і постійно чекатиме дифірамби на свою честь. Батьки звісно можуть постійно вихваляти свою дитину, але колектив (дитячий садок, школа, потім інститут) – навряд чи. Відсутність звичної похвали може викликати внутрішній дискомфорт, що зумовить заздрість, образи, ревнощі до чужого успіху, підозрілість тощо. Можливий й інший варіант: коли хвалять дуже часто, це знецінює похвалу, і викликає невіру в щирість старших. Тому треба відшукати "золоту середину" і притримуватися неї.
За що саме хвалити?
Секрет простий: похвала має стосуватися не особистості дитини (який ти розумний, вродливий, сильний), а тих дій, які вона здійснює. Тобто: чудово у тебе вийшло, красиво намалював і т.д. До речі, цей принцип використовують і тоді, коли роблять несхвальну оцінку: розглядаються тільки вчинки, які засмутили дорослих, але не сама дитина в цілому.
Коли дитина починає якусь нову для неї справу, похвала просто необхідна. Це підвищує впевненість, підтримує інтерес, додає додаткову енергію для продовження дії. "Так тримати! У тебе дуже добре виходить!". До речі, після похвали набагато позитивніше сприймаються поради, а запропонована допомога приймається з радістю.
Як хвалити?
Спробуйте похвалити дитину й одночасно зробити "перенесення" на іншу людину. Наприклад: "Мені подобається", "А як зрадіє тато!", "Дідусь буде просто щасливий!" Цим ми показуємо, як і чим дитина може нас порадувати, яка її поведінка є для нас бажаною. Але часто використовувати цей метод не рекомендується: дитина тільки й думатиме, як принести комусь задоволення. Надалі з неї може вирости або лицемір (якщо дитина на перше місце все-таки ставитиме свої інтереси), або людина, що не має своєї думки (якщо на першому місці будуть інтереси інших).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З'ясували, що вливає на дитячу успішність
Найефективніший метод похвали - комплімент.
Наприклад, дуже дієві компліменти про будь-які вміння: "Ти у мене такий самостійний і відповідальний – сам прибрав в кімнаті!" або компліменти, направлені на особистість через речі, що належать дитині: "Яка ти акуратна – у тебе всі книжки чисті, як новенькі!"
Безпрограшними вважаються компліменти, направлені на відчуття і почуття: "Мені з тобою так добре і надійно, ти завжди допомагаєш мені". Кажучи комплімент, ми не лише формуємо певні якості у дитини, але й поліпшуємо взаємини з дитиною.
Але не варто перебирати й з компліментами: важливо, щоб компліменти були направлені на різні якості дитини, щоб вони допомагали їй стати цілісною особистістю. Адже якщо весь час звертати увагу на одну якість, можна перетворити її на недолік (а недолік – це будь-яка якість, що проявляється максимально). Наприклад, спробуйте постійно говорити дитині про те, яка вона економна, не роздає кому завгодно свої речі – виросте жадібна людина.
Завжди можна знайти, за що похвалити дитину – навіть якщо вона не проявляє особливих здібностей і якостей. Вона є, вона з вами, вона дивиться вам у вічі, вона вам вірить, вона на вас сподівається. Вона найкраща, бо вона ваша. Ну як її не похвалити, хоча б для того, щоб побачити, як у рідних оченятах народжується щастя?
Коментарі