У Канівському заповіднику бачили рись

У полях поблизу Канівського природного заповідника завелася рись, ходять чутки. Хижака бачили в селі Полствин Канівського району.

— Чоловік сестри сільської голови їхав на мотоциклі попід бригаду і побачив. Каже, що дуже красіве, довгоноге і п'ятнисте. Пішов по слідах. То сліди, як у собаки, але більші. Він подумав, шо то рись, але звідки їй у нас взятися? Аж оце недавно ввечері її батько чує звуки, наче людина голосно стогне. То вийшов і побачив її, каже, що то точно рись. А він в 1950-х роках на Західній Україні працював агрономом, то бачив, які вони, і знає, що як їх щось тривожить, то вони видають такі звуки. На вихідних мисливці в барі казали, що двох убили, а один звір утік. Але не знаю, чи то правда. Люди бояться йти в ліс за грибами, а саме дощі пішли. Думаю, то спеціально завезли їх мисливці, чи в заповідник. Або й втікло в когось. Зараз же є така мода — тримати хижаків. Не стало чим кормити — та й випустили, — каже секретар сільської ради Лідія Бойко, 53 роки.

Рись бачили й працівники заповідника.

— Це було десь у травні-червні цього року, — розказує Лев Петриченко, 36 років, заступник директора заповідника. — Але тварина була з ошийником. Це свідчить, що вона скоріш за все втекла у когось із дому. Буває таке, що купують "кошенят", а вони потім тікають. Після того її ніхто не бачив. В Полствині її бачити не могли. До села 30 кілометрів — це для рисі далеко, навіть у природних умовах. До того ж ця тварина мешкає там, де глухий ліс: Карпати, Чорнобиль. А та місцевість — це вже лісостеп. На цих територіях рисі не живуть уже років 300-400.

×