"У нас є кілька записів російською, але найближчі 5-10 років вони не будуть заспівані" - музикант Тарас Тополя

6

В Білорусі триває історична драма. Там майже "вмерла" білоруська мова. У Мінську важко знайти людину, яка говорить рідною мовою. Можливо, десь по селах ще таких можна знайти. Це те, що Москва намагалась зробити з нами, та не зробила. Як аксіому нам хотіли нав'язати поняття: "русский - элитный язык, а украинский - холопский".

Коли туди приїжджають українці, білоруси приходять подивитись, а як би могло бути у них. Ми співаємо українською мовою, сучасну українську музику, і це імпонує багатьом білорусам.

Близько 300-400 людей. Коли виступали з їхнім популярним гуртом, нашими друзями, "Без квитка" - до 700.

Якщо в США чи Канаду приїжджає гурт, що встиг до війни на Донбасі набрати популярності в Росії, то збирає росіян, українців, казахів. Гурт "Антитіла" приїжджає, здебільшого, до українців. Наша музика не інтегрувалася масово у російськомовний інформаційний простір.

У наших залах за кордоном поки що збирається до 500 людей. Ставлення там до подій в Україні - різне. Хтось постійно слідкує за українськими новинами, вболіває, допомагає в міру своїх сил. Хтось з головою занурюється у волонтерство. Хтось свідомо втік, бо Україна зрадила його надії. Є такі, що живуть в ілюзорній бульбашці, вишиванковій і шароварній Україні з вареничками й українською мовою початку ХХ-го століття.

Перший момент - коли представляли українську сучасну музику на фестивалі Sziget у 2010 році в Будапешті (один з найбільших європейських фестивалів, що відбувається щоліта. Понад 50% відвідувачів приїжджають з-за кордону. - Gazeta.ua). Ми були хедлайнерами MTV-Stage. Тоді усвідомили, що всі наші зусилля не марні. І робимо все правильно.

 

Другий - коли три роки тому поїхали у свій перший всеукраїнський тур "Мова". По всій Україні збирали багато людей. А у наступних турах почали збирати тисячні зали. Багато виконавців і гуртів ніби живуть у своїй бульбашці. Медійники вважають їх популярними. Але головного не роблять - не збирають людей на свої концерти. Це найважливіше - наскільки людина готова придбати квиток і віддати свій вечір тому чи іншому виконавцю.

Третій "проривний" момент на носі. 2019-го поїдемо у стадіонний тур.

Поки що це не про нашу країну. На Заході продажі в мережі на першому місці. Сукупний дохід від роялті, продажу пісень в електронному форматі, синглів і альбомів за останні три місяці в гурту "Антитіла" становив менше тисячі доларів. В порівнянні з іншими доходами, це смішно.

Помножте українські гонорари вдвічі. Якщо тут заплатять за виступ близько $10 тисяч, то там - $20-25 тисяч. Зараз у місяць маємо по 5-10 концертів. Однак нам було абсолютно байдуже в той момент (2014-2015 роки. – Gazeta.ua) на втрачені прибутки. Тому що на Сході під жовто-блакитним прапором гинули наші однолітки і колеги.

Для прикладу, якось ми з волонтерською місією приїхали на Схід привезти дещо на склозавод, обладнаний під військову базу. А там стоїть солдат. Такого віку, як я десь. На ньому бронежилет більший за нього. Хлопець розповів, що він скрипаль з Івано-Франківської філармонії, призваний на передову.

Може бути внутрішня філософія, як у монаха, який нічого не хоче від цього життя, лише осягнути світ. Тоді я сприймаю таку позицію. Але у випадку, коли ти артист і комерційна одиниця, вбудована в шоу-бізнес, націлена на розвиток і фінансову акумуляцію ресурсів, тоді позиція "голуб миру" - це банальне виправдання.

Коли йде агресія, і 25 тисяч людей гине на Сході, це війна. Триває атака на українську ідентичність, незалежність - на мою мову, уклад життя, символи. Як я можу закривати на це очі?

Коли у Росії до влади прийдуть навіть умовні ліберали, можна говорити про діалог. Після відшкодування Україні всіх втрат, офіційного вибачення і відшкодування завданої моральної та фінансової шкоди сім'ям загиблих, після офіційного визнання факту російською агресії, після повернення Криму в українську юрисдикцію, звільнення всіх політичних в'язнів. Після таких кроків очищення я був би одним з перших, хто би намагався почати рівноправний діалог з росіянами. І серед них є багато розумних і освічених людей, які знаходяться під впливом пропаганди.

Я перестав намагатись переконувати росіян у політичних дискусіях, бо не бачу сенсу боротись з вітряками, як Дон Кіхот. Було кілька спроб через переписку в Facebook. Доводив одному діячу російського шоу-бізу анексію Криму в березні. Всі казали, що там немає "зелених чоловічків", а є "референдум народу Криму". Ми з ним сперечались. Він переконував, що все так, як їм розказували в телевізорах.

Потім стався епічний камінг аут для всіх кримнашистів, коли через рік Путін в одному з інтерв'ю розповів, що це була спланована спецоперація по анексії Криму. І все відбувалось під його контролем. Це інтерв'ю підтвердило все те, у чому я намагався переконати колегу з Москви.

Активність зменшилася, відколи армія стала контрактною. Волонтери почали "воювати" на інших фронтах, з міністерством оборони. Щоб те, що раніше збирали з людей, почало забезпечуватись через військовий бюджет.

З медиками волонтерами відвоювали у фарммафії й зацікавлених чиновників повноцінну військову аптечку "натовського" зразка. Для прикладу, в разі поранення на полі бою важливо вчасно зупинити кровотечу. Життєво важливо вміти самому собі надати допомогу і мати в аптеці необхідний інструмент. Зараз йдуть кабінетні бої за медичний евакуаційний транспорт. У питання забезпечення зброєю ми не ліземо, бо вважаємо, що це не справа музикантів.

Наш волонтерський фонд "Вільні.UA" продовжує працювати. Його директор Катерина Нечаєва постійно акумулює кошти. Олександр Благий на своєму пікапі відвозить раз у місяць бійцям допомогу, закуплену на ці кошти. В даний момент з очільником турфірми "Феєрія мандрів" шукаємо бійців, які пройшли реабілітацію. Пробуємо допомогти їм влаштуватись на роботу в Америку на півроку чи рік. Роботодавці - власники компаній вантажних перевезень, які готові брати до себе українців.

Якось приїхали на блокпост, почали розвантажуватись. Сусідній почали обстрілювати. Була імовірність, що почнуть і нас атакувати. Вивозили нас з вимкненими фарами на великій швидкості полями.

Музиканти можуть матеріально допомагати війську. Безпосередньо на передову ніхто не пустить співати, хіба що з акустичною гітарою залізеш у бліндаж і заграєш. Якщо просять солдати виступити, то не бачу в цьому нічого поганого. Помічаю в іншому проблему. Деякі артисти приїжджають, для прикладу, в Слов'янськ, який давно не в зоні бойових дій. Це є база деяких бригад і логістичний центр. Роблять концерти там і з того піднімають більше шуму, ніж користі.

Держава - організм, в якому є елемент, який виконує оборонні функції. Це є військо. Якщо організм хворий, помирає від якоїсь хвороби всередині, то немає сенсу його боронити. Його потрібно спершу вилікувати. Кожен з нас, як клітинка цього великого організму, має усвідомлювати, що по-старому жити вже не можна. Або організм одужає, або загине.

Починаючи з банального - дати комусь хабар, порушити правила, де ніхто не помітить, насмітити, нахамити. Потрібно відповідально відноситися до тих нових принципів, на яких ми починаємо облаштовувати наше "сьогодні" і "завтра" в сім'ї, в будинку, районі, країні.

Вміти гуртуватись заради мети. Бути терпимим і толерантним до людей з іншою точкою зору. Якщо культивуватимемо ці якості у своїх дітях і виховуватимемо їх своїм хорошим прикладом, тоді є сенс військовим воювати.

Я народився і виріс в Києві, двомовний. Мова - це мій засіб вираження думок. Можу писати пісні й російською. Є декілька демо-версій російською мовою, які ми написали, але не оприлюднювали. І вони навряд чи будуть представлені на загал найближчі 5-10 років. Вибір співати українською мовою на початку кар'єри був категоричним.

Ближче до виборів щоразу приходять пропозиції. Багато політиків хоче активізувати молодь. "Антитіла" намагаються тримати нейтральну позицію стосовно внутрішніх політичних процесів. Хоча до останньої революції ми виступали на політичних концертах. Погоджувались, якщо позиція організаторів співпадала з нашою.

З 2016-го я є амбасадором ЮНІСЕФ у проекті U-Report підтримки української молоді. За умовами співпраці не маю право транслювати погляди будь-якої політичної сили.

Зазвичай гонорари артистів за виступ на політичній акції подвійні, а то й потрійні. Але зауважу, що "Антитіла" ніколи не здійснювали політичної агітації зі сцени. Були виступи в рамках політичних турів, де я з гуртом лише співав, без жодних агітпромов.

Що нам після війни боятись? Хвилююсь лише за те, щоб якась політична сила не відкотила все до часів режиму Януковича з "поняттями", кланами й формальною незалежністю і домінуванням Кремля у важливих політичних процесах.

Не встигаю. У травні, наприклад, скасовували політ до Туреччини через насичений графік. Липень, серпень, вересень - кожні вихідні виступи. Викроїти час на повноцінний відпочинок з рідними важко, але, поки молоді, маємо багато працювати заради своєї мети.

Відпочинок для мене - це сім'я, час проведений з дружиною й дітьми. Поки вони маленькі, потрібно приділяти набагато більше уваги. Не розумію тих, хто витрачає час, щоб бути в компанії "потрібних людей". Мені важко натягувати посмішку, коли не хочеться. Мені не комфортно проводити час з людьми, з якими у мене немає спільних інтересів, або заради вигоди.