В центрі Києва, в кінотеатрі "Оскар" відбувся допрем'єрний показ популярного тревел-шоу "Світ навиворіт" про Японію, який стартує на "1+1" 7 вересня о 22.00.
Вперше за семирічну історію проекту екстремал Дмитро Комаров та оператор Олександр Дмитрієв вирушили "в країну майбутнього, а не минулого" - високорозвинену Японію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наталю Могилевську 3 місяці вмовляли повернутися у "Танці з зірками"
Гостей вечора, "Міс Україна 2016" і партнерку Дмитра Комарова в проекті "Танці з зірками" Олександру Кучеренко, ведучих "1+1" Соломію Вітвіцьку і Єгора Гордєєва, популярну українську співачку Тоню Матвієнко та її чоловіка Арсена Мірзояна, Аню Добриднєву, Світлану Тарабарову, дизайнера Ольгу Навроцьку, українського борця, чемпіона світу і срібного призера Олімпійських ігор Жана Баленюка вітала гейша в справжньому традиційному японському кімоно, після чого вони повністю занурювалися в неповторну атмосферу "країни сонця, що сходить", повну яскравих фарб і контрастів.
Глядачам показали невеликий мультфільм в стилі аніме, героєм якого став Дмитро Комаров.
"Цей мультфільм про те, як я подорожував Японією. Його для нас зробила одна з найбільших студій аніме в цій країні під назвою "А1". З цього мультфільму ви зможете побачити, наскільки наші смаки і погляди відрізняються від японських", - сказав телеведучий.
Про те, чому тримав у секреті поїздку до Японії, бій зі сумоїстом та плани на перемогу у "Танцях з зірками", телеведучий Дмитро Комаров розповів в інтерв'ю Gazeta.ua.
Плани на Японію мали давно. Чому саме зараз настав час цієї країни?
Не повідомляв про те, що їду у Японію у соцмережі спеціально, тому що до останнього не знав чи вийде. Узгоджували з японцями дозвіл на зйомки. Провів експедицію тихо. У японців специфічний менталітет, я хотів показати правду, не тільки стереотипи про сакуру, храми, гейші, сумо. До речі, з сумоїстами було домовитися важко, але мені вдалося навіть поборотися з одним з них.
Я був у шоці перший тиждень.
Наскільки відрізнялась підготовка до експедиції цього разу?
Японія відрізняється кардинально від інших країн. У Непалі, африканських країнах можна орієнтуватися на місці, працює експромт, у Японії - ні. Я був у шоці перший тиждень. Те, що я думав буде елементарно, не дозволяли знімати. Був у відчаї. А потім змирився. Тут була не тільки знімальна робота, а ще розвідка та домовленості. Крім гіда у нас був координатор, який сприяв узгодженню дозволу на зйомку. Цілодобово тривала ділова переписка, а вечорами ходив на переговори.
Ми зробили неможливе
Боялися, що ідея провалиться?
Постійно боявся, що може не вийти. Спали кілька годин, постійно були у дорозі, часто ставалися дні, коли нічого взагалі не вдавалося, зйомки зривалися. Був кризовий момент за місяць після старту зйомок, коли я задумався про зйомку інших країн. Здавалось, що не знімемо Японію. У Києві дав завдання колегам почати розробляти інші країни, які можна зняти, але все-таки вирішив, що дійду до кінця. Було витрачено багато сил та грошей, це наша найдорожча експедиція в історії - вирішив, що не здамся. Ми зробили неможливе. Не думаю, що будь-який колега, який поїде до Японії на 3 місяці зніме хоча б 50% того, що ми. Нам допомагали: везіння, натиск, прихована камера. Це буде інший сезон і глядач це відчує. Там менше веселощів і мені за цей сезон не соромно. Я зробив висновок, що не хочу їздити по цивілізованим країнам, тому що є багато диких місць, які зникають і їх треба встигнути засняти. Японія забрала забагато сил через домовленості. Я, як риба у воді почуваюсь у Амазонії, джунглях, з людожерами, з роботами все інакше. Тому на якийсь час повернемося до екзотичних країн. Але я одночасно розробляю десятки країн. Хочу показати міста Європи та України. Зніму Іспанію на свято Ла Томатіна, або Сен-Фермін у Памплоні, коли всі втікають від биків. Я, до речі, їздив на розвідку особисто на один день. Навіть втікав від биків. Ніколи не думав, що за секунду можу підстрибнути до вуличного ліхтаря і підтягнутися на ньому в екстримальних умовах. А потім чув, як "швидка" забирає тих, кому не пощастило. Але не можна зняти Францію, Італію, Іспанію за 3 місяці. Та ми до цього дійдемо.
Таксі я не міг дозволити собі
Японія стала найдорожчою експедицією. На що більш за все довелося витратитися?
Подивіться скільки коштує тур в Непал і Японію, побачите різницю. В азійській країні можна арендувати найдорожче авто за $100, а в Японії $270 на день. Транспорт головна витрата. Білет у потяг до Кіото, на невелику відстань, для мене, оператора і гіда коштував $450. Таксі я не міг дозволити собі. Їжа не проблема, якщо купувати у супермаркеті. Це дорожче, ніж в Україні. $30 в день. В ресторан зайти коштує від $20 доларів за раз. Готелі капсульні вартістю $45, але в них довго не витримаєш. Номера 7-8 метрів квадратних, включаючи санвузел, типу Smart- квартира в відомій бюджетній мережі готелей коштують $60. Часто знімали їх.
В Японії майже не беруть хабарів за зйомки, але, якщо беруть, то це неймовірні суми. Ми хотіли зняти самурая, який рубить гумові кулі на льоту. Вартість зйомки $10 тис. + 8% податку. Ми пробували домовитись дешевше, але він не погодився.
Які лайфхаки привезли з Японії?
Привіз до дому робот-пилесос, який сам програмується, запам'ятовує розташування предметів у квартирі, вмикається у певний час, коли прибрав приміщення, повертається на місце і підключається до підзарядки. У Японії цей гаджет набагато дешевший. Я в захваті залізниці у Японії. Там стираються кордони. На такому потязі можна від Ужгорода до Маріуполя доїхати за 5 годин. З Києва до Житомира за півгодини.
Люди живуть на роботі, на родину немає часу
У серії, яку презентували на прес-показі, розповідається про досить розвинену секс-індустрію Японії. Love-готелі та автомат з продажу несвіжої жіночої білизни. Таке дивакувате захоплення інтимом, через занадто добротне життя?
Це такий спосіб зняти стрес. По-перше, самотність, багато людей без родини. З заробітком $3 тис. на місяць, це не така і велика сума. Люди живуть на работі, на родину немає часу. Бояться втрачати роботу, є принцип пожиттєвого працевлаштування. Людина приходить в одну компанію і працює там все життя. Каросі офіційний термін, означає смерть від серцевого нападу від перепрацювання, навіть прем'єр-міністр Япноії Кейдзьо Обуті помер з цієї причини. Є спеціальна людина, яка виганяє співробітників з офісу після 22.00. Якщо шеф сидить на работі, ніхто не піде до дому. Японці багато п'ють алкоголю, напевно, найбільш п'юча нація, яку я бачив. Чимало п'ють пива, всі бари забиті ввечері.
Яка думка промайнула, коли вперше куштували небезпечну рибу фугу?
Авжеж, знав, що фугу маю зняти, тому що це візитівка Японії. Я розумів, що шанс, що можу отруїтися рибою менший 1%, смертність від неї теж невисока. Така ж імовірність, що цегла просто так на голову може впасти. Тут покладаюсь на удачу.
Перше враження від побаченого, що Японія дещо сіра за настроєм країна.
Те що ми зняли змушує переосмислити життя. Тут не буде стрибаючого Діми болотами, який їсть тарганів. Все буде інакше. Я вирішив зробити експеримент, це унікально. Міста у Японії всі виглядають однаково. Говорять: "Якщо приїдеш у Японію на тиждень, ти напишеш розповідь, якщо пробудеш там три місяці - то напишеш велику книгу, а якщо проживешь 5 років - не напишеш нічого". Це сильна, успішна, надійна, стабільна, країна, де всі впевнені в завтрашньому дні. Японці 60 років важко працюють і на пенсії отримують задоволення.
На той час, що я був туристом, мені було добре
Змогли полюбити Японію, якою її побачили, щоб згодом повернутися у якості туриста?
Ми з оператором Олександром запізнились в Японії на літак до Києва. Це сталося вперше. У мене, на щастя, була кредитна картка і ми купили нові квитки на цей вечір. До вильоту залишалось 8 годин. Я взяв фотоапарат, гроші і поїхав погуляти у центр Токіо: сів у метро і побачив Японію іншими очима. Мені не потрібно було працювати, я вже розумів японський менталітет, відчував країну, як свою. На той час, що я був туристом, мені було добре. Отримав задоволення.
Зараз одночасно працюєте над монтажем нового сезону "Світу навиворіт" і берете участь у "Танцях з зірками". Коли на першому прямому ефірі проекту вас розкритикували, не було того відчаю, як у Японії, що можете зазнати невдачі?
Я всім кажу, що журналіст. Відчай буває, коли не можу запам'ятати номер. Але таки все вдається. Найскладніше графік, тому що я монтую передачу. Щодня репетиції забирають 6 годин. Я не пластичний і все вчу з нуля, але глядачу цікаво подивитись на Буратіно, який вчиться танцювати і я сподіваюсь, що далі я буду відтесаний настільки, що всім сподобаюсь. Сподіваюсь аудиторія мене підтримає і не вилечу у перших ефірах. До конкуренції ставлюсь спокійно. Хочу перемогти, це Еверест для мене. Якщо йду на вершину, то планую дійти до неї. Якщо не бачиш себе там, то не треба було починати. Я стараюсь і витерплю труднощі до кінця.
4 
5298
Коментарі