Олеся Стефанко в своєму житті дуже пишається своїми батьками та деканом факультету прокуратури і слідства.

"Мої батьки навчили мене бути порядною. Наприклад, ніколи не перевіряли мій щоденник або чи сиджу за уроками. Вони знали, що моя совість не дозволить мені їх обманювати. Ще вони навчили мене не зазнаватись. Тому в мене нема зіркової хвороби. Я до цих пір так само спілкуюсь зі своїми друзями, живу в гуртожитку і не вважаю, що це негідно моєму статусу", - наголосила красуня.

Батьки Стефанко ніколи не били й не сварили її.

"Ми не сварились навіть у 14-15 років, коли в мене був перехідний період. Тоді ми просто сперечались і то через дурниці. Наприклад, я не хотіла тепло одягнутись чи одягнути шапку. Йшла по холоду, мерзла і думала, що так модно. Танці в 15 я не любила. Пам'ятаю, телефонують подруги і просять: "Давай десь зберемось на танцях". А я в мами питаю: "Мам, що мені сказати, щоб я не пішла туди, а вони ніколи більше не дзвонили?". А мама відповідає: "Та йди вже хоч раз кудись. Бо потім, коли ти захочеш піти, тобі вже не будуть телефонувати", - зауважує Олеся.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Олеся Стефанко - найтерплячіша наша міс за всю історію" — Філімонова

Взяти участь у конкурсі краси спочатку юридичної академії в Одесі Стефанко вмовила її декан Наталя Мірошниченко.

"Я завжди знала, що маю модельні параметри. Я висока, худа, якщо хлопці задивляються, то ще й симпатична. І коли вступила до Одеси, модельні агентства пропонували мені роботу. А я ж з села із західної України, тому ставилась до цього з опаскою. І мама так радила: "Ти подумай, може тобі не треба брати в цьому участь". І на першому курсі академії я відмовилась від участі в конкурсі "Міс Академія". Це був кінець осені, а я тільки вступила. Не хотіла пропускати пари через підготовку до конкурсу. Хотіла вчитися.

Наступного року кількох дівчат із нашого курсу попросили прийти в актовий зал. Не сказали навіть навіщо. А це був кастинг, на якому відбирали дівчат для участі в конкурсі. Ну, мені вже незручно було втекти і я залишилась. Мене відібрали зі ста дівчат, а я ще й вагалася, йти чи не йти. Боялася сцени, не знала як себе поводити. І тут моя декан, Наталя Анатоліївна, каже: "Ми тобі допоможемо з усім, тільки візьми участь. Ну, пропустиш ти пару пар. Це нічого страшного". З того все й почалося", - зізнається друга найкрасивіша дівчина світу.

×