Українська електронна музика поповнились новим оригінальним дуетом, який виступає за cправжню музику, без будь-яких хитрощів. Учасники проекту DVOE, Ольга Діброва та Артем Угодников, відомі за гуртом Gorchitza, трансформувались в унікальний музичний тандем, аналогів якому не має в українській електронній музиці. Про ідеальний концерт та пісні англійською Gazeta.ua розповів дует DVOE.
Як так сталося, що двоє талановитих музикантів з проекту Gorchitza створили оригінальний дует DVOE?
Ольга: Я навчалася в Київському інститут музики імені Р.М. Глієра і зрозуміла, що Артем божевільний барабанщик, ніколи не могла подумати, що буду грати з ним. Мене запросили пізніше в гурт Gorchitza, в той час шукали нового барабанщика, прослухали Артема і взяли без питань.
Артем: було прослуховування, на яке запросили 9 барабанщиків, уявіть, яка перемога була, коли обрали саме мене. В Gorchitza було класно, колектив був неймовірний, просто так склалося і гурт саморозпався.
Ольга: Я з розуму сходила від концертів, такі майданчики були... Ми грали на стадіоні, на великих фестивалях, побували у багатьох містах, закордоном. Я сумую за Gorchitza.
Чим відрізняється проект DVOE від гурту Gorchitza?
Ольга: Він відрізняється як мінімум складом учасників, тому що у Gorchitza я просто співала, а зараз я працюю з семплером, з клавішами. Артем повністю грає на електронних барабанах. У нас пісні різні,танцювальні, вдумливі, особисті, швидкі.
Артем: DVOE відрізняється дуже, тому що ми граємо іншу, ортодоксальну електронну музику, а Gorchitza був гурт, він був більший. Тепер нас двоє і нам подобається мінімалістичне звучання.
На вашу думку, чому електронна музика не користується такою ж популярністю серед українців як, наприклад, поп?
Ольга: Послухайте, що звучить на радіо чи телебаченні. На жаль такій музиці непросто потрапити на радіо, як з піснею про "зелені шнурки" і "як я тебе люблю".
Артем: В Україні розслабленіше музиканти себе почувають, ніж у Лондоні чи Нью-Йорку. Все інакше, хочеться працювати, не спати. Я думаю - це класно жити і надихатися гуртами, у нас не так багато таких команд.
Хто для вас є орієнтиром у створенні власної електронної музики?
Ольга: Ми б хотіли виступити на одній сцені з Disclosure, Gorgon City , GusGus. Ми у минулому році розігрівали їхній концерт у Києві. Я після нашого виступу підійшла до їхнього вокаліста і сказала: Хогні, можливо у вас немає дітей, але я хочу сказати, що ви мій музичний тато, і він мене одразу обійняв.
Артем: ми ні на кого не рівняємося. Ми такий формат, просто побачили саме так: семплер, клавіші, вокал, я ніде це не підгледів, так трапилось. Я давно думав, як можна семплер застосувати і тут Оля підказала.
Ольга: Я теж ніде не бачила такого формата. Як мінімум ми граємо без ноутбуку. Це складно пояснити тому що багато артистів використовують ноутбоук і це немов як музика з телефону. У нас такого немає і це цікаво виконувати. Я б хотіла побажати багатьом артистам, щоб вони зіграли в такому форматі. Музика розвиває, ламає свідомість тому що тобі треба встигати співати, а я ще танцюю, грати на клавішах, на семплері, спілкуватися з публікою, викладатися артистично, це дуже круто. Важливо, щоб у гурті були гарні стосунки, щоб не просто відіграти і піти. От коли вони чудові, тоді і виходить гарна музика.
Кого б хотіли побачити на розігрів на власному концерті?
Ольга: Я думаю ці колективи ще не з'явились. Я переконана, що зараз такий виток у культурі, що все лише починається.
30 квітня відбудеться великий концерт DVOE і презентація альбому. Що готуєте слухачам?
Ольга: ми готуємося щодня з 11-ї ранку доки у нас не буде зйомки чи інтерв'ю. Це дуже напружені підготовчі дні. Після кожної репетиції ми на підйомі, тому що багато з'являється ідей. Ми будемо грати пісні з першого міні-альбому і з другого. Хочеться зробити так круто, щоб у людей було відчуття, що на сцені більш, ніж двоє.
Які маєте критерії до якості музики?
Ольга: Все залежить від смислового навантаження, щоб можна було замислитися про що пісня. Я люблю глибоку музику, яку можна слухати декілька разів і знаходити новий контекст, а от пісня про зелені шнурки, вона і через 20 років буде про те саме. Я люблю, щоб звуки були якісні, але хорошу пісню не зіпсує розстроєна гітара. Для мене головний крітерій - чіпляє чи ні, є трафарет, якому я довіряю.
Артем: Я погоджуюсь з Олею, і для мене ще важливо, як для музиканта, сама музика, я не можу сприймати її як простий слухач. Я починаю одразу розбирати пісню, і якщо мені це подобається, то таку музику я вважаю якісною.
Хочете в майбутньому взяти участь у музичних конкурсах?
Ольга: Я дуже вдячна долі, що свого часу потрапила на один конкурс, цей розплідник попси і зрозуміла, що ніколи не буду співати для людей, які сидять у діамантах, хутрі, яким все одно, що ти робиш, яким просто треба засвітити своїм обличчям і зробити вигляд, подобається їм це чи ні. Я хочу співати для людей, які будуть танцювати під музику, яку ми створюємо. Не хочеться камерності, тільки по-справжньому. Ми молоді, нам така музика подобається і ми хочемо, щоб її слухали такіж як ми.
Артем: я думаю краще їздити по європейських фестивалях, сподіваюсь у нас з'явиться така можливiсть.
Ольга: фестивалі крутіші за все, тому що будь-який конкурс передбачає конкуренцію між музикантами, а не хочеться цього, хочеться просто музики. Якщо музика перетворюється у ремесло, це не правильно. Хороша пісня, це запорука успіху кожного музиканта. Я ніколи не думала про конкуренцію між музикантами. У Києві є електронна тусовка, всі спілкуються один з одним, вітають. Мені до вподоби українські артисти, з якими ми спілкуємося.
Артем: Краще спілкуватися, знайомитись, обмінюватись ідеями. Ніж брати участь у конкурсах.
Ви постійно випромінюєте позитив. Звідки берете гарний настрій?
Ольга:Коли музикант приходить на репетицію і займається улюбленою справою, він розуміє, що не все так погано. Мене репетиції дуже надихають і нам хочеться багато чого зробити.
Артем: Буває сумно і головне правильно до цього ставитися, треба переключатися, мінятися. Все залежить як день пройшов.
Ольга: Все має бути в балансі, ніхто не знає коли прийде пісня в голову. Щось приходить в голову: риф, ідея, а ти прокинувся у поганому настрої, так пів дня і проходиш. Тому, можливо закриваючись у собі ти закриваєш зовнішні посили у мозок. Я переконана, що є невидима воронка, в яку падають думки, всі знають, що багато відкриттів відбувались в різних куточках світу в один час. Ідеї та інформація літають у повітрі, просто хтось готовий це сприймати, а хтось ні, хтось мислить по-іншому.
Яким для вас виглядає ідеальний концерт?
Артем: Ідеальний концерт, це коли вийшошви з самого початку ти розумієш, що все правильно робив і у тебе гарний настрій, як після репетиції.
Ольга: Ідеальний концерт - це відчуття, коли не хочеться нічого переробити. Завжди перед виходом на сцену уявляю, що ми вже зіграли, але мені щось не сподобалось і я зараз вийду і все перероблю ідеально, наче мені подарували другий шанс, але граєш як останній. Це дуже заводить, коли виходиш на сцену і бачиш людей. Класно, коли публіка відгукується, коли готова до електронної музики, коли віддає.
Ваші пісні англійською. Чому саме на цією мовою?
Ольга: Ми грали до цього в гурті Gorchitza і залишився якийсь підхід до музики. Англійська - це не способ достукатися до більшої кількості людей, навпаки, англомовну музику слухають у нашій країні менше людей, ніж російськомовну. Тому що музика, яку слухаємо ми, вона англійською. Якщо у нас би було багато виконавців, які робили російською чи українською, ми б слухали їх і розуміли якісь рішення. Зараз починається такий період, коли багато артистів запускають танцювальні електронні треки російською чи українською, тому це цікаво. Думаю, скоро і у нас з'явиться трек українською, дуже хочеться. Щоб писати англійською треба її знати добре, а щоб писати російською чи українською - треба ідеально володітизнанням мови, адже вона ближче людям. Текст, може складатися з 4 слів, але влучних. Хочеться переходити на українську.
Мені не подобається думка про те, що як що ти патріот своєї країни, ти маєш прожити в ній до кінця днів. Ні, ми патріоти своєї планети, треба мислити ширше. Ми говоримо на різних мовах, у нас різні культури, треба ділитися цим, і в тому Лондоні заспівати українською - це ж круто!
Коментарі