— Перефарбував багажник, бо не зміг віддерти послід птахів. Поки служив в армії, авто було в батьків у селі. Рік стояло у дворі під деревами. Ніхто його не мив. Потім стали виводити ті плями — а вони лишаються. Ще й машина біла, — каже Валерій Сєріков, 25 років. Їздить на "Хюндай Акцент".
Зіпсувати фарбу автомобіля може неякісний шампунь на автомийці. Всотується у фарбу й лишає жовті плями, якщо містить агресивні складники.
— Все залежить від того, чи правильно працівники розводять концентрат водою. Знаю багато випадків, коли після такого миття в авто облазив хром решітки радіатора або інших декоративних деталей. До нас нещодавно приїжджала біла "Жигулі-сімка" з двома жовтими плямами на капоті та крилі. Також з'явилися після мийки, — пояснює автомаляр 38-річний Олександр Вербицький зі столичної СТО на вул. Великій Кільцевій. — Особливо нестійкі до пошкоджень машини неметалізованих кольорів. Зазвичай "металік" покривають кількома шарами лаку, тому фарба більш захищена.
Аби фарба була стійкішою до механічних і хімічних пошкоджень, його покривають спеціальними поліролями.
— Він заповнює мікротріщини й не пропускає в них вологу. Створює слизьку плівку на всьому кузові. Тоді поверхня відштовхує грязюку, різні смоли й бітум, — розповідає 31-річний Юрій Волошин. Працює на автомийці на вул. Перова в Києві. — Найдешевше покрити "гарячим воском". 400-грамовий тюбик коштує від 40 гривень. Віск розчиняють у гарячій воді й губкою наносять на машину. Потім витирають насухо. Тримається до двох місяців. Зазвичай його використовують перед продажем машини. Він дає непоганий блиск і приховує легкі подряпини-"павутинки".
Тюбик твердого воску дорожчий — від 50 грн. Але він довше захищає пошкоджену фарбу. Змивається через півроку.
— Із твердим воском складніше працювати. Автівку спочатку добре миють шампунем, видаляють бітум і сильні забруднення, а потім вже обробляють всю поверхню восковою пастою. Коли засихає, полірують м'якою ганчіркою або машинкою. Важливо, аби віск не потрапляв на деталі з чорного пластику й гумки. Бо лишаються білі плями, які складно вивести.
Обираючи віск, варто дивитися, для яких машин він призначений.
— Той, що для старих, містить абразивні часточки, які злегка полірують лак, — говорить мийник. — Покриття поліролем із вмістом тефлону менш довговічне. Тримається два місяці, але краще захищає від хімічних пошкоджень — смол, кислотних дощів і посліду птахів. Таке найкраще використовувати на літо тим, хто їздить міжміськими дорогами. Ще є "рідке скло". Його наносять губкою, а потім розтирають. Тримається більше року. Дає дуже глибокий блиск. Проте цей засіб недешевий — 200-грамова банка коштує понад 300 гривень.
Щоб лакофарбовому покриттю не так шкодив гравій, на деякі частини машини клеять захисну плівку. Зазвичай — на бампер, частину передніх крил і пороги. Перед наклеюванням деталь обезжирюють і наносять спеціальний розчин.
— Покриття плівкою лицевої частини машини може обійтися у 800 гривень, а то й більше. Зате захищатиме фарбу протягом двох років. Вона навіть не вигорить. Один знайомий крила своєї "Тойоти Кемрі" обтягнув нею. Під час аварії крило увігнулося, а фарба в плівці не тріснула, — розповідає Олександр Вербицький. — Через два роки її знімають. Жодних слідів на фарбі не лишається.
Авто не варто лишати під деревами
Щоб уберегти фарбу машини, варто завбачливо обирати місце стоянки. Особливо навесні.
— Саме квітнуть дерева. Залишивши світле авто під тополею, можна зіпсувати фарбу. З гілок капає сік, який в'їдається в поверхню й лишає жовтогарячі цятки. Якщо машині близько року, ці плями видалять, прополірувавши поверхню. Коли ж авто має солідний вік, сік проникає в мікротріщини. Вивести його неможливо, — пояснює автомаляр 38-річний Олександр Вербицький. — Не варто у весняний і літній період ставити автівку під липою. Кузов стає липким. Це покриття можна змити тільки шампунем, звичайною водою не вийде. Також не лишайте авто під каштанами й горіхами. Коли їхні плоди падають, на фарбі утворюються мікротріщини. Туди заходить волога, й починається корозія.
5 
1
Коментарі