Ексклюзиви
Пʼятниця, 19 жовтня 2018 16:05

Позичте Далю

Є у мене такий друг – литовський письменник Геркус. Із тих, з якими за потреби можна би було в розвідку піти. А втім, чому можна би було? Я вже з ним не раз і ходив. Із Геркусом узагалі добре будь-що робити: хоч би земля під ногами западалася, він наказує заспокоїтися й обіцяє щось придумати. Якось, до прикладу, опинилися ми разом на певній творчій резиденції суворого режиму. Резиденція містилася у старовинному замку, замок – на болоті, болото – в лісі, а ліс – в околицях історично мандрівного польсько-німецького кордону.

З'їхалися ми туди пізньої осені, пополудні. Обійшли довкола замку, обстежили його зсередини: глухо. У стрімко загуслих вологих сутінках постояли на ґанку, покурили. Ще трохи – і сталося б непоправне: ми розбрелися би по своїх кімнатах і засіли до роботи. І незчулися б, як нам творчий місяць пролетів. Але в цей критичний момент Геркус прорік:

– Ліс чи не ліс, а мусить і йому десь бути край. Спокійно, щось придумаємо.

Коли ми вже глибоченько занурилися в хащі, мій вихований на традиціях лісових братів друг сказав:

– Запам'ятай, за відсутності зірок нашими головними орієнтирами є мох і мурашники. Мох на дереві вказує північний напрямок, мурашник під деревом – південний.

– А ми який напрямок шукаємо?

– Ми шукаємо напрямок до гастроному.

І таки знайшли, завдяки чому наше перебування на тій резиденції набуло якого-не-якого сенсу. Згодом Геркус демонстрував такі ж орієнтаційні таланти у Львові й Луцьку, Дрогобичі й Трускавці, вдень і вночі – попри те, що ні моху, ні мурашників я там ніде поблизу не зауважував. А минулого місяця він нарешті запросив мене на виступ до Вільнюса.

І тут, мабуть, варто змінити тональність. Бо бачу, що в Україні досі чомусь проживає чимало товаришів, яких сильно лякає перспектива – насправді все ще досить туманна – вживання на офіційних заходах державної мови. "Это ж до чего мы докатились! – обурюються ці товариші. – Проводить мероприятия в Украине на украинском языке или переводить все сказанное на украинский! Пещерный национализм!"

Отож мій виступ у Вільнюсі відбувався, ясна річ, українською мовою з литовським перекладом. Це був дуже камерний виступ, для своїх, і майже всі на ньому присутні знали російську і польську. Відповідно, я міг вибрати котрусь із цих мов і виступати нею. Але нікому таке й на гадку не спало. Натомість на післявиступному бенкеті ми допасувалися одні до одних і спілкувалися так, щоб кожному було максимально комфортно. Відтак усі залишилися задоволені обома частинами: і офіційною, і неофіційною.

Наступний день я присвятив самостійному вивченню вільнюської мовної ситуації. Тобто просто тинявся містом і періодично кудись заходив: до костелів і музеїв, кав'ярень і крамниць, барів і ресторанів. Не стверджую, що весь Вільнюс такий, але стверджую, що в усіх закладах випивання й харчування повторювалося одне й те саме: зі мною віталися литовською, я відповідав: "Лабас", після чого перепрошував і запитував, чи може хтось обслужити мене англійською, російською або польською. Англійською могли всі, російською – більшість, польською – теж багато хто. У підсумку я постійно відчував, що перебуваю в Литві, не відчуваючи водночас жодних незручностей. Якщо такий вигляд має славнозвісний литовський націоналізм, то я виступаю за якнайшвидше впровадження подібного на всій території України.

Посеред світанкового прощання на проспекті Гедимінаса я сказав Геркусові:

– Незабаром і в Україні, і в Литві президентські вибори. Не знаю, як мурашники з мохом, але зірки, схоже, вказують, що нашим президентом стане жінка. А ваша Даля акурат закінчує другий термін. То позичте її нам, бо інакше хана.

– Спокійно, – обійняв мене Геркус. – Щось придумаємо.

Тепер уся надія на нього. А на кого ще? У кожному разі ні на український політикум, ні на гідний свого політикуму електорат надії точно немає

Зараз ви читаєте новину «Позичте Далю». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Олександр Бойченко
За мить до меду 1 Переглядів: 342
Зерна правди 1 Переглядів: 531
Свято винограду Переглядів: 504
Спека Переглядів: 531
Голосів: 13162
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода