Посил Юлії Тимошенко до влади і суспільства щодо проведення національного круглого столу з євроінтеграції — це технологічний крок. Давно вже в нашій політиці не було настільки вдалих з точки зору піар-технології заяв з боку опозиції. Ця ініціатива свідчить про хороше професійне чуття Юлії Тимошенко. Вона задекларувала свій статус загальнонаціонального політичного лідера.
Пропонуючи залучити до суспільного діалогу своїх затятих опонентів, навіть комуністів і "регіоналів", екс-прем'єрка показала, що вона знаходиться вище рутинного політичного процесу. І цим зробила заявку на статус морального авторитета і суспільного арбітра. З іншого боку, вона ще й зіграла на випередження. В ситуації, коли влада переживає дуже непрості взаємини з державами Євросоюзу, коли технологи Банкової ламають голови над тим, як сподобатися Європі, але залишитися собою, Тимошенко запропонувала шлях, по якому слід рухатися до підписання Угоди про асоціацію.
Тож ідея Тимошенко надзвичайно продуктивна. Але Януковичу невигідно буде реалізовати її в запропонованому форматі, бо це означатиме, що він рухається в політичному фарватері своєї опонентки. Та в Європі цю ідею обов'язково оцінять як свідчення високої політичної культури та толерантності Юлії Тимошенко. Хоча ми прекрасно розуміємо, що в цій ініціативі є значна частина популізму. Однак це її серйозний актив на майбутнє в діалозі з Європою.
Не в правилах нашого президента відгукуватися на ідеї опозиції. Але всі розуміють, що Тимошенко закинула м'яча на поле "регіоналів". І це відбувається під пильним наглядом Заходу. Тому якась реакція має бути. Бо інакше згодом українських високопосадовців запитають, чому вони проігнорували таку конструктивну пропозицію.
Гадаю, що реакція влади буде деструктивною — лише для того, щоб "затролити" процес. Умовно кажучи, президент формально погодиться і призначить своїм переговірником на круглому столі "поважного представника партії" Михайла Чечетова чи когось із інших одіозних фігур. У такий спосіб Янукович покаже своє ставлення до цієї ідеї. Ні він, ні Азаров за круглий стіл не сядуть. У крайньому разі, від уряду пришлють когось із віце-прем'єрів. Тобто влада імітуватиме зацікавленість у цьому заході, доводячи його до абсурду. А справжні моральні авторитети нації чи непримиренні критики влади до дискусії не будуть допущені.
А може бути все простіше. Хтось із можновладців обмежиться усною заявою на ініціативу Юлії Тимошенко та висловить зустрічні пропозиції, які завідомо невигідні для опозиції та суттєво знизять вплив авторитетних громадських діячів на загальнонаціональному круглому столі.
2 
1
Коментарі
16