Транспортний засіб завбільшки з 5-поверхівку: біля Києва пройшов фестиваль повітряних куль

13

Фото: Богдан Піхачек

25 травня, у селі Березівка, що неподалік столиці, відбувся 2-й фестиваль повітряних куль "Мамо, я вдома".

На території виставкового центру "КиївЕкспоПлаза", на вул. Амстердамській 1, відбувся захід, присвячений кульовому повітроплаванню.

Ранок, хмарно з проясненням. За кількадесят метрів від автошляху М 06, Київ-Чоп, на полі стоїть довгий сірий павільйон виставкового центру. Зі сцени, що перед ангаром, звучить волинка. У мелодії впізнав Гімн України - фестиваль відкрито.

Довкола стоїть гомін дітлашні, зі сцени хор виконує українські народні піснеспіви. На дитячому майданчику, що ліворуч сцени, метрів за 100, школярі спускаються з великої надувної гірки. Хлопчика, на вигляд років 10-ти, метрів на 5 жбурляє вгору атракціон-резинка. В одній із секцій "Експоплази" щось деренчить. То надувають здоровенну повітряну кулю. Триває підготовка до масштабного запуску.

У павільйоні, біля великого аеростату туди-сюди ходить чоловік у темній спортивній кофті з капюшоном. Він запускає портативний двигун з пропеллером і піддає повітря у велику повітряну кулю, що "розляглася" на підлозі виставкового ангару. Далі щось перевіряє, смикає на кошику монгольф'єра.

"Коли ви рухаєтеся на повітряній кулі - ви рухаєтеся з потоком повітря, - каже Валерій Оніпченко, курсант школи пілотів Київського повітроплавного товариства. - І це одна з переваг цього транспортного засобу, адже сильного вітру зовсім немає і вам комфортно перебувати на висоті. Ви летите в атмосфері абсолютної тиші, спокою і щастя.

У типовий кошик, що кріпиться до повітряної кулі може поміститися до 8 людей. Загалом же кількість місць визначає вага пасажирів і спорядження. Багато залежить й від сили вітру, вологості повітря".

Біля технічних воріт експоплази розташували мобільний магазинчик. Там продають тематичну продукцію, здебільшого малесенькі повітряні кульки, літачки, наліпки з авіаційною тематикою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 100 кілометрів запасу ходу і потужний двигун на 250 ват - презентували сучасні електровелосипеди

Неподалік тканинного повітроплавного судна присів чоловік у комбінезоні сірого кольору. На лобі сонцезахисні окуляри, на грудях - шеврон з написом "Pilot". Чоловік навшпиньки вовтузиться біля маленької копії повітряної кулі. Корзина завбільшки з кошик із супермаркету. До неї через білі мотузки прив'язане жовте полотно, що займає кілька квадратних метрів, приплюснуте до землі.

"Досить часто повітряні кулі виготовляють із капрону, просоченого силіконом. Такі — найдешевші. Здебільшого полотна виробляють в Америці, Іспанії, Британії, Німеччині, Китаї, - розповідає Олександр Федченко, пілот повітроплавного товариситва "Монгольф'єр".

Корзину роблять з лози ротангу або інших рослин.

Найцікавіше мені було літати над Києвом. До польоту ретельно готуємо людей, п'яних на борт не беремо. Це транспортний засіб, все серйозно.

Допустима швидкість польотів з пасажирами — до 4 метрів на секунду. Температура всередині кулі — близько 100 градусів за Цельсієм. Паливний елемент — пропан-бутан. Середній розхід — 1 літр газу на хвилину".

Для польоту, окрім основних модулів, що забезпечують політ, кулю оснащують аптечкою, вогнегасником, пожежним полотном, цупкою мотузкою, довжиною 25 метрів. Пілот бере із собою високомір, компас, радіостанцію, карти, GPS.

"Погода — основний аргумент, що впливає на політ. Перед стартом, ми запускаємо метеозонд. Це звичайна надувна кулька. Вона підіймається догори, а ми спостерігаємо за нею, і аналізуємо на яких висотах який вітер, яка його інтенсивність, напрямок.

Найвища висота, на яку я підіймався на кулі — 1500 метрів. Польоти проходили завжди без пригод.

Навіть якщо з висоти спускатись без підігріву кулі, уявімо що вийшов з ладу нагрівальний механізм, закінчився газ, все одно куля сяде відносно м'яко. Адже за таких обставин аеростат падатиме зі швидкістю 5 метрів на секунду, так званий холодний спуск. А норма швидкості зниження — 3,6 метрів на секунду", - розповів Олександр Федченко.

 

Корзина кулі зверху і знизу обшита шкірою. Вочевидь, вона виконує захисну і декоративну функції. Полотно кріпиться до плетеної пасажирської капсули численними сталевими тросами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад 300 км без підзарядки: представили китайський електрокар за $26 тис.

Фестиваль "Мамо, я вдома" організувала Aeronautic company Montgolfier, що входить до складу громадської спілки "Українське повітроплавне товариство".

"Наша організація об'єднує пілотів повітряних куль. Ми створили школу, що готує спеціалістів повітроплавання. Наразі, наша команда сформована з 80 пілотів і членів компанії. "Українському повітроплавному товариству" вже рік. А от "Aeronautic company Montgolfier" ширяє небом з 2008 року.

До нас приїжджають вчитись на пілотів люди з Білорусі, Болгарії, Молдови, південно-східної Азії. Програмою підготовки передбачено 92 години навчальної теорії і 16 годин практики. Загалом, програма триває місяць. Коштує курс 2-3 тисячі доларів. Хто успішно пройшов цей шлях - отримує сертифікат міжнародного рівня", - каже Сергій Скалько, керівник громадської організації "Українське повітроплавне товариство".

Представники повітроплавної компанії кажуть, що для того, щоб самому піднятись в небо на своїй кулі, треба мати пілота, або самому бути пілотом. Для цього можна закінчити школу аеронавтики. Так ви знатимете все що необхідно для польотів, отримаєте пілотне свідоцтво. Тоді можете, наприклад, купити кулю. ЇЇ потрібно зареєструвати, отримати на неї номер, льотну придатність, і вона буде у всіх передбачених нормативно-правовими актами реєстрах. Тоді можете спокійно літати. Якщо захочете "поплавати" у контрольованому повітряному просторі — за 24 години потрібно подати заявку у державні органи і вказати ціль і маршрут польоту.

"Комплект повітряної кулі, зокрема корзина, пальник, балони, пропеллер, куля — коштує, в середньому, від 30 до 50 тисяч євро. Найдорожча — куля, 50% від ціни повітроплавного комплекту.

До підготовки в політ ми готуємось ретельно. У нас є попередня підготовка і передполітна. Попередня — триває від 3-4 днів і до неділі. Передполітну здійснюємо за добу до підйому в небо.

У нас є своя метеостанція, метеорологи. Ми "записуємо погоду". У нас ціла служба безпеки польотів.

Оскільки ми використовуємо повітряний простір - зв'язуємося з авіаційними службами, залежно від того де літаємо. Як мінімум, тримаємо зв'язок з протиповітряною обороною, центром польотної інформації, диспетчерськими службами. Повідомляємо про свої плани в Украероцентр, аеронавігацію, аеропортам", - розповів Сергій Скалько, керівник з підготовки пілотів компанії Монгольф'єр.

 

У павільйоні з кулями чути дитячий гамір. Стоїть гул немов від паяльної лампи. У повітрі, під стелею, зависла та сама маленька повітряна куля, з невеличким кошиком. Щоправда жовте полотно, набрало гарячого повітря і стало аеростатом завбільшки як дебела черешня.

Інколи кулі літають над житловими зонами. Хтось захоплено за цим спостерігає, але не всі. Є й ті, хто вважає такі польоти втручанням у приватне життя.

"Різні люди є, по різному ставляться до польотів над приватними ділянками. У районі, де ми зазвичай "плаваємо" є люди, які попросили не літати над їхніми територіями. Ми й не літаємо. У нас навіть позначені зони, куди ми не рухаємось", - каже Сергій Скалько.

Неподалік великого аеростату стоїть жінка у темній спортивній кофті, з коричневою сумкою і щось обговорює з білявої жінкою у костюмі, схожому на вбрання пілотів Монгольф'єр.

"Сьогодні я вперше літала. Я вражена. Важко підібрати слова, щоб описати позитивні емоції від польоту. Мій хлопець — пілот. Він запросив мене політати на фестивалі. Тут я вперше і здійснила свою подорож на кулі. Враження — супер. Це можна порівняти зі спогадами з дитинства, коли я літала з мамою і татом на літаку. Мені сподобалось підійматись і бачити як все меншими стають будинки і машини вдалечині.

Посадка теж сподобалась. Драйвова. Почав дути сильний вітер і нам довелось класти корзину на бік. Усі, хто був в кошику, нахилились, щоб корзина впала. Бух! І ми вже на землі. Але сильно не вдарились. Потім виповзали (сміється, Авт.). Зазвичай куля приземляється плавно. Тримаєшся крепко і коліна треба трішки зігнути. Хочу ще", - розповіла Вікторія Калініна, гість фестивалю "Мамо, я вдома".

На жаль, через несприятливі погодні умови, заплановані запуски куль фестивалю залишились нереалізовані. Проте гості заходу мали змогу поспілкуватись з пілотами аеростатів, взяти майсер-класи у фахівців. Атракціони, вулична кухня, живий спів і танці — дали змогу гарно провести час у релаксі і користі для всіх охочих.

×