Ніякого совка

– Гарно влаштувався. Будинок новий, цегляний. Квартири просторі, хоч на роликах катайся, – зайшовши в гості, сипле компліментами подруга Люба. – Отже, в тебе тут приємні сусіди.

– Чого б це?

– Ну, дивись. Це новобудова – отже, квартири тут не отримують у спадок, а купують. Щоб заробити на таку, треба мати мізки. Розпатланих домогосподарок і безробітних мужиків у розтягнутих треніках тут не побачиш. Ніякого совка.

Цей дім ще навіть не повністю збудований – заселені перші секції. У квартирі, що винаймаю, – стіл, стілець, шафа й надувний матрац. У дворі пофарбували лавки й готуються встановити ліхтарі.

Минає місяць. Справді, більшість мешканців будинку – молоді й ініціативні. Багато малюків: вистачило б на дитсадок. Люди активно знайомляться: на стінах ліфта з'явилися написи маркером: "Катя с 22-го этажа не умеет целоваться" і "Катя, виходь на связь. Серьога з 370-ї". Кілька кнопок у ліфті заліплено жуйками. На підлозі рекламні флаєри.

За три місяці живого місця в ліфті не лишилося. Проблеми Каті сховав напис "Укладка пліткі. Телефон у консєржа" на всю стіну. Плитка в коридорі просить заміни: побилася через техніку й меблі, що ввозили мешканці. Стіну моєї квартири прикрасила дов­га, наче гілка дерева, тріщина.

– А чем докажете, что это от меня? Может, стена сама просела? – визирає з-за сусідніх дверей чоловік у майці-"алкоголічці". В кінці коридору видно перфоратор, яким він длубав стіни.

За півроку відкрився салон краси "Царіца". Ліхтар у дворі хтось розбив, під лавкою накидали бичків. Надибав житло в іншому місці. Перевозячи речі, побачив, як двоє робітників кріплять до будинку вивіску. Великими золотими літерами написано: "Бар "Тріумфъ". Оттянись!" Запросити Любу?

"Спокушаєш, – відписує вона. – На мо­єму елітному районі схожа історія. Від­крилося кафе "Кайф". Може, ти до нас?"

×