Кожен шкільний психолог щотижня має розмову з підлітками, яких підозрюють у крадіжці. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповіла столична психолог Ольга Філіпчук.
"Я 12 років працюю у школі з дітьми. З крадіжками стикалася з першого дня роботи, але, якщо раніше діти могли украсти 5-10 гривень чи вподобану ручку однокласника, то тепер крадуть великі гроші, телефони, електронні книжки і планшети", - говорить Ольга Іванівна.
Щоб боротися з цією проблемою, директор школи заборонив учням приносити у навчальний заклад смартфони та планшети.
"Хотіли заборонити приносити телефони, але батьки виступили проти. За допомогою мобільників вони тримають зв'язок зі своїми чадами. Крадіжки продовжуються. Насправді ця проблема існує чи не в кожній школі".
Згадує, як у квітні проводила тренінги з випускником Олегом.
"Хлопцю недавно виповнилося 16 років, - розповідає психолог. – Закінчував у нас 11 клас. На початку весни вкрав 24 тисячі гривень у своєї мами. На ці гроші у знайомого хотів купити беушного "ланоса". Олега всиновили батьки у сім років. Справжніх маму і тата він не знає. У дитбудинку, де виховувався хлопець, його особову справу загубили. Батьки не запідозрили у крадіжці свого сина, тому написали заяву в міліцію. Після інциденту Олег зізнався батькам, що і раніше виносив з дому гроші. Крав по 200-300 гривень щотижня. Батьки-підприємці зникнення такої невеликої суми не помічали. Щотижня давали сину по 500 гривень на кишенькові витрати. Заяву з міліції забрали. Хлопця відправили у реабілітаційний центр, щоб вилікувати від клептоманії - патологічного бажання вкрасти".
За словами психолога, причину, чому дитина починає красти, слід шукати в самій родині.
"Батьки та інші родичі безпосередньо впливають на поведінку і розвиток дитини. Крадіжка є реакцією на неправильне виховання. Найчастіше до цього вдаються діти, за якими батьки ніколи не встановлювали контролю, у сім'ї яких панувала вседозволеність. Поширена думка, що крадуть діти з бідних і малозабезпечених сімей. Але часто на чужі речі навпаки зазіхають нащадки заможних батьків, які не знають міри", - запевняє Філіпчук.
Дитяча клептоманія нерідко стає наслідком бажання привернути до себе увагу. Причому не тільки батьків, але і однолітків.
"Клептоманію у підлітків здатен вилікувати тільки психолог, - каже Ольга Іванівна. – Це є залежність, нічим не менша за залежність від цигарок чи наркотиків. Сподіватися, що дитина переросте клептоманію – марно. У дорослому житті вона може обернутися ще більшою проблемою. Будьте готовими до того, що і з вашого дому можуть почати зникати речі, які погано лежать".
3 
1
Коментарі