Найдорожчу однокімнатну квартиру продають у райцентрі Хмільник за $28 тис. В оголошенні зазначено, що під дитячу переробили балкон. Там поставили ліжко і стіл.
— Майже двокімнатна, — вмовляє телефоном власниця помешкання Інна.
Від автовокзалу в Хмільнику до триповерхівки йдемо кілька хвилин. Квартира на третьому поверсі. У дворі є альтанка, для дітей — пісочниця. Під будинком є мотузки для сушіння одягу.
— Вєщі звідси не крадуть, тут тихий район. Ось бачте, под'єзд в ідєальном состоянії. Дом обслуговує жек, але за свої гроші покрасили стіни, сходи. Тюлі вивісили на вікнах, поставили вазони китайської рози. Їх ніхто не чіпає. Сусіди хароші, спокійні. На моїй площадці бабушка одна живе, напроти — набожні мати з дочкою. Ми їх не трогаємо, вони — нас, — каже господиня.
Відмикає сучасні дерев'яні двері.
— Ремонтували шість років тому, то вже трохи уголки пошарпались, — говорить Інна. — Коридор получився довшим і ширшим, бо викинули кладовку. На тому місці зробили вхід в комнату. Замість дверей вирізали арку, — проводить до кімнати. — Потолок зробили, старий паркет на полу не викидаємо, він кращий за ламінат. Його достатньо лаком покрити, і все.
Веде на балкон, показує дитячу. З вікна видно річку.
— Тут добре. Спеціально на балконі поставили батарею, утеплили підлогу. Хоч трохи тісно, але все рівно повноцінна кімната для дитини.
Кухня та туалет без ремонту. Газове обладнання та сантехніка старі.
— До квартири даєм гараж. Він кірпічний, має погріб. Ми хочемо продати все зразу. Під будинком маємо грядку для посіву зелені, моркви, цибулі.
Власниця каже, планують переїхати у власний дім.
Рієлтори пояснюють, більшість однокімнаток у райцентрах стандартні. Різниця лише у розмірах.
— Шикарних ремонтів там зазвичай нема. Люди клеять шпалери, міняють сантехніку, — каже 37-річний Юрій Мельник з агентства нерухомості "Твоє житло". — За п'ять років один раз лише бачив однокімнатку із серйозним переплануванням. Власники знесли всі стіни, об'єднали кухню, балкон та коридор. Там жила молодь. За десять хвилин квартиру можна було переобладнати на танцпол. Ліжко ховали в шафу, стільці складалися. Якось там улаштували вечірку, на неї запросили 35 людей, усі сиділи. Пам'ятаю, ми ту квартиру продали за два тижні, хоча коштувала вона 30 тисяч доларів. Більшість об'єднують балкон із кімнатою або роблять робочі кабінети на балконах.
Найменше однокімнаток продають у віддалених райцентрах — Гайсині, Бершаді, Піщанці, Чечельнику. А от у містах Гнівань, Жмеринка, Калинівка, Ладижин, Немирів, селах Селище, Бохоники й селищах Тиврів, Турбів, Сутиски, Вороновиця і Літин найбільший продаж.
— Квартири вигідно купувати в тих районах, які розвиваються, де є транспортне сполучення. Житло зростатиме в ціні, — додає рієлтор. — За останні три роки найсуттєвіше зросли ціни в Ладижині, там однокімнатки дорівнялися до вінницьких. Зараз у середньому 30-32 тисячі, а все через будівництво птахофабрики. Але там існує інша проблема — житла не вистачає. Років 15 тому городяни переселилися у недалекі села. Найбільше — у село Селище Тиврівського району та Вороновицю Вінницького району. Ціни на помешкання там зросли вдвічі.
8 
35413
Коментарі