Головною чеснотою футболіста є вміння відкритися для передачі партнера. Без цього не допоможуть ані техніка роботи з м'ячем, майстри якої виступають у цирку, ані швидкість, що пасує бігу на короткі дистанції, ані витривалість – на довгі, ані стрибучість – гімнастика, ані будь-що інше. Особливу цінність має здатність відкритися в карній зоні суперника під передачу вперед. Тут слід знайти саме ту мить, коли партнер готовий віддати м'яч, бо вже бачить тебе, а суперник – ще ні.
Саме ця унікальна здатність звільнитися від опіки для передачі є причиною феноменальної результативності Ерлінґа Голанда. Він другий сезон поспіль демонструє її, граючи за "Боруссію" з Дортмунда в німецькій футбольній бундеслізі. Голанд виникає за спинами захисників ніби нізвідки й завдає разючих ударів. Причому робить це не в особливо вдалі дні, а постійно. Цим засмучує тренерів суперників, які вже розібрали його гру під мікроскопом на молекули й атоми. Не допомагає.
Заздрю вболівальникам "Боруссії", які можуть насолоджуватися грою феноменального норвежця. Можливо, його приклад навчить українських футбольних тренерів, особливо дитячих, приглядатися до хлопців, які не вирізняються фізичною міццю чи реактивною швидкістю, але мають талант відкриватися.
Щодо Голанда, то він ще виграє свою Лігу чемпіонів і здобуде "Золотий м'яч". Але зробить це не у складі дортмундської "Боруссії" та національної команди Норвегії. Такі вже реалії сучасного футболу.
3 
35413
Комментарии