Те, що колишнього прем'єр-міністра Юлію Тимошенко не оголосили єдиним кандидатом від опозиції на майбутніх президентських виборах, ще не означає, що її "списали". Це наївна українська політика, за правилами якої вважають, що все вирішується на одному мітингу.
Звичайно, красиво було би, аби вони вийшли та сказали, що в них є єдиний кандидат. Але, назвати, наприклад, Тимошенко єдиним кандидатом — це остаточно її вбити, бо її знищать у в'язниці. А в середині самої опозиції ще рано розбиратися, бо якби вони зараз назвали, хто в них головний, то це би дало можливість владі сконцентруватися на потенційному кандидатові, тому вони й тягнуть.
Важливо ще й те, що самі лідери опозиції не знають, хто в них головний. Всі вважають, що в них "зірковий час", і у Яценюка, і у Тягнибока, і у Кличка. Що означає "зірковий час"? А те, що наступного шансу не буде. Тому, нічого страшного немає в тому, що вони нікого не назвали на мітингу. А от те, що вони не назвали мера Києва — погано, хоча вже й є потенційні дві кандидатури — Томенко та Порошенко. От нехай і розбираються.
В даному випадку все залежатиме від влади, якщо вона назве дату дуже пізно, то ніхто не зможе підготуватися, крім влади, бо їй не треба готуватись (вона використовує не пропаганду, а фальсифікації та адміністративний ресурс, що робиться за 10 днів).
Ми перебільшуємо роль сучасних політиків. От Янукович, наприклад, сидів не один раз, але ж це не завадило йому дістатися до прем'єрства та стати президентом. У нас все навпаки — той, хто сидів, має більше шансів добитися влади, аніж той, хто не сидів.
От Тимошенко політики просто не можуть "списати", бо вона самостійний фактор. Вона ще може будь-кого "списати". Я не здивуюсь, якщо восени Тимошенко скаже, що її не влаштовує те, що зробив Яценюк з її "Батьківщини", а саме прохідний двір, і почне створювати із Луценком нову партію. Зараз це не дуже реально, але до осені може таке статися. В нашій країні дуже складно бути оптимістом, не по відношенню до Януковича, а по відношенню до Тимошенко.
Влада боїться її, як рішучу людину, а проблема опозиції полягає в тому, що у неї таких мало. Чому багато киян підтримали "Свободу" в їх конфлікті із владою? Бо люди дають спротив. Єдина, хто ще може його чинити — Тимошенко, бо вона чоловік, вона сильна, а всі інші підуть на компроміси. От в чому її сила, а не тому, що вона мудріша.
Хоча, морального авторитета, як такого, в країні поки немає. Все, звичайно, залежить від президента. Якщо він зараз зробить вигляд, що нічого не відбувається в країні, то про який моральний авторитет говорити? А якщо він скаже: так, я несу відповідальність — то це і буде моральний авторитет. Джерело цього — справжні дії.
Варто згадати рух "Першого грудня". Вважалось, що вони моральний авторитет, але вони не стали авторитетами, тому що проблема в діях. Вони мають бути. Чи є зараз Тимошенко авторитетом? Так, бо вона сидить у в'язниці. А чи є президент авторитетом? Певно, що в своїх колах.
Проте, зараз не вимальовується фігура наступного президента, не дивлячись на те, що президент зачищає політичне поле та намагається його зробити безальтернативним. Все одно складно сказати — хто буде наступним. Ситуація складна з обох сторін. Для олігархів другий термін Януковича означатиме кінець, бо "Сім'я" забере найбільш жирний та смачний шматок собі. А вони стануть звичайними, убогими мільйонерами. В опозиції кожен тягне на свою сторону. В опозиції немає дітородного органу, аби "народити", "зачати", або сприяти появі єдиного кандидата.
2 
1
Комментарии
3