На п'ятому ввечері киплять пристрасті: поверхом вище хтось трощить на друзки посуд. У нас загрозливо похитується люстра. По стелі наче гупає ведмідь — ще трохи, і посиплеться штукатурка.
Я переживаю за люстру з чехословацького скла. Господиня квартири заповідала протирати її з оцтом. То найцінніша річ у квартирі. Тим часом нагорі скла не шкодують. Здається, хтось пожбурив праскою у сервант із кухонним начинням.
Згадую, у яких випадках викликають міліцію. Хтось із сусідів не стримується і стукає по батареї. Результату нема.
На п'ятому розчахуються балконні двері. Якісь речі летять з балкона. Сутінки пронизує жіночий писк:
— Ах ти ж ско-ти-на!
Із силою гупають вхідні двері. Чоловік рішучою ходою йде геть. Йому вслід ллються пискляві прокльони. На мить западає тиша, а потім хтось у легеньких капцях швидко-швидко лопотить аж надвір.
Здається, хтось пожбурив праскою у сервант
Через півгодини вони повертаються, "скотина" несе її на руках. Під нашими дверима роблять зупинку, пристрасно цілуються. Вона схлипує.
Піднімаються нагору і щільненько зачиняють двері, кілька разів повертають ключ у замку. До третьої ночі світять на кухні. Може, збирають скалки.
До ранку монотонно вистукують бильцем об стіну і млосно зітхають. Тішуся, бо люстра більше не гойдається.
Хтось із сусідів не стримується і стукає по батареї. Результату нема.
На ранок він виходить із будинку з двома об'ємними мішками сміття. Вона наздоганяє його з надщербленою каструлею в руці:
— Котику, ось іще це!
— Кицюню, зайди, не мерзни, я зараз повернуся, — він проганяє її в будинок.
По тому обіймаються і неквапом кудись прямують. Воркочуть, як ті пташенята.
Бабці на лаві всміхаються вставними зубами:
— О, гляди-но, пішли посуд вибирати.
Комментарии
41