У своєму відкритому листі з тюремної камери Юлія Тимошенко запропонувала опозиції сформувати єдиний список кандидатів у депутати і винести його на всенародне обговорення. Очолити список мав би моральний авторитет рівня поетеси Ліни Костенко.
Злостивці скажуть, що у такий спосіб Тимошенко рятує свою партію "Батьківщина", яка тріщить по швах і ось-ось розбіжиться. А пропозиція щодо морального авторитета ймовірно зроблена, щоби головним лідером опозиції не став Арсеній Яценюк чи ще хтось.
Одначе реальні мотиви написання листа відомі лише пані Юлії. Нині нас більше цікавить інше - чи зможе опозиція зламати сумну традицію і таки домовитися.
В ідеї формування виборцями партійного списку та визначення єдиного переліку кандидатів-мажоритарників немає нічого надзвичайного. Втілити цей задум абсолютно реалістично. Тим більше, для об'єднаної опозиції.
Достатньо залучити одну або кілька міжнародних соціологічних компаній, авторитет яких не викликатиме заперечень. Соціологи світового рівня бережуть своє ім'я. Старатимуться, зважаючи на публічну специфіку цього проекту. Капіталізація їхніх брендів сягає мільярдів доларів, тож не наважаться втратити репутацію через один український проект.
Консорціуму соціологічних фірм до снаги провести масштабні дослідження, навіть проводячи одночасно репрезентативні опитування окремо для кожного мажоритарного округу.
На першому етапі — виборці формуватимуть список єдиної опозиційної партії. Люди мають обирати кандидата не із запропонованого переліку, а самі називатимуть бажаних висуванців. У результаті об'єднана опозиція отримає список справді популярних в народі персон. Як варіант анкета для опитування може включати заздалегідь визначений список кандидатів і респонденти лиш рейтингуватимуть їх. Однак тоді люди будуть обмежені у своєму виборі гідних.
Друге дослідження - на фінішному етапі агітаційної кампанії в кожному мажоритарному окрузі соціологи через опитування визначать найпопулярнішого кандидата з-поміж опозиційних висуванців. За тиждень до виборів інші повинні негайно зняти свої кандидатури та згуртовано агітувати за лідера електоральних симпатій.
Ось Вам проста і прозора процедура загальнонаціонального визначення кандидатів. Іншомовним словом - праймеріза, про який так часто говорять наші політики. Усі інші способи залаштункового формування єдиних списків без урахування думки громадськості, шляхохом репрезентативних соціологічних опитувань – є профанацією та дискредитацією самої ідеї праймеріз.
Вартість масштабного об'єктивного дослідницького проекту навіть за розцінками західних компаній не перевищить мільйона доларів. Це орієнтовний бюджет виборчої кампанії небідного кандидата в одному мажоритарному окрузі. Для тих, хто готовий об'єднатися - абсолютно підйомна ціна. Та чи захочуть вони формувати список, спираючись на думку своїх прихильників? Адже люди можуть просто не висунути тих, кому лідери пообіцяли, а може, і продали довічне депутатство.
7 
1
Комментарии
4