Для Партії регіонів потрібно придумати окрему Україну

У Китаї випустили пристрій під назвою Red Pad. У довільному перекладі – "Червоний Блокнот". Планшет призначений для комуністів. Він є "червоною" альтернативою популярному, але, напевне, занадто "буржуазному" для китайських комуністів iPad. Порівняти розробку покійного Стіва Джобса та винахід учених із Піднебесної поки що нема змоги. І не скоро буде: Red Pad призначений передусім для представників керівної ланки комуністичної партії Китаю. Простим смертним китайцям цього планшету бачити не належить

Я не знаю, чим планшет "для всіх" принципово відрізняється від планшету "для потреб комуністів". Хоча згадуються радянські паралелі: столи замовлень для партійних керівників при великих гастрономах, лікарні спеціально для вірних ленінців, квартири поліпшеного планування та інші недоступні простим громадянам блага.

Коли йдеться про нинішню ситуацію у Китаї, мені здається, поява планшету спеціально для комуністів має інше трактування. Просто китайські комуністи повинні завдяки своїм ексклюзивним Red Pad отримувати про довколишній світ зовсім іншу, потрібну та корисну лише їм інформацію.

Ось чому в цьому контексті нам краще орієнтуватися не на радянські часи, а на сучасність.

Свого часу співпрацював із виданням, редактор якого тримав на столі ноутбук. Коли хтось заходив поспілкуватися чи отримати цінну вказівку, шеф діловито тиснув на кнопку і на моніторі висвітлювався текст, з яким бос звірявся, "накачуючи" співбесідника. Складалося враження – Великий Брат стежить за тобою і в комп'ютері шефа є все.

Десь за півроку я дізнався страшну таємницю: виявляється, цей ноутбук навіть не був підключений до Інтернету, а бос не вмів користуватися пристроєм, який стояв у нього на столі. Йому писали якісь тези, потім переносили файл у комп'ютер. Лишалося тільки з розумним виглядом натиснути при свідках кнопку. Ось він світ, створений для однієї людини! Чим вам не предтеча китайських "червоних блокнотів"!

Передовий китайський досвід могли б перейняти українські комуністи. Персонально для них треба розробити планшети, за допомогою яких "червоні" отримували б комфортну для себе інформацію. Наприклад, про щоквартальне відкриття пам'ятників Сталіну на українській території, мітинги вдячних громадян під червоними прапорами. Також комуністи могли б завдяки планшетам стежити за парадами 1 та 9 травня, 7 листопада, ще й підключати функцію, здатну створити ефект присутності.

Подібні китайські розробки повинні дуже зацікавити Партію регіонів. Уявіть собі, як здорово: щодня спеціально для "регіоналів" поширюються новини, в яких вони – найпопулярніша політична сила країни.

Особисто Віктору Януковичу було б приємно бачити мітинги на свою підтримку, подяку за покращення життя вже сьогодні, книги про себе з орфографічними помилками тощо. З "біло-синього блокноту" Янукович дізнається: лишився президентом України довічно, весь народ його підтримує, Україна вступила в Митний союз, Європа перед ним на колінах, Путін – кращий друг, Тимошенко померла від старості на радість Богословській, Луценко – покаявся і вступив у ПР, українську мову визнали необов`язковою, Ганна Герман стала міністром культури, а Дмитро Табачник – особистим біографом президента. Як історик – треба ж комусь пояснювати історичну місію "донецького хлопця".

Кожен, починаючи від чинного президента, повинен отримати щось подібне до такого планшету. Він занурить їх у ту реальність, яка буде для них комфортною. В якій один залишиться президентом, інший – прем'єром, третій – міністром освіти Київської губернії в складі Російської Федерації. Можливо, тоді всіх попустить.

Головне – аби ПР із цієї реальності не виходила. А тим часом у реальній Україні все почнеться, як починалося 20 років тому: з проголошення Незалежності, виборів президента. Ніхто не обіцяє, що все буде без помилок та проблем. Але напевне помилки будуть виправлятися. Бо нормальному розвитку моєї країни Партія регіонів за таких умов не заважатиме. Адже в них буде, як ми уже вирішили, своя окрема віртуальна країна, в якій один лишиться президентом, а решта – партією влади.

Навіть якщо це маячні фантазії – іншого виходу, ніж запропонувати Партії регіонів іншу країну для самореалізації, просто не лишається. А оскільки така влада не потрібна навіть Гондурасу, доведеться, мабуть, справді віддати їм віртуальний світ. Усе одно "регіонали", так само, між іншим, як і комуністи реаліями не живуть і на реальне ставлення до себе не зважають…

×