Четвер, 11 червня 2015 19:24
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Стадія трави

У наших дерев коротке дитинство, це той час, от якраз тепер, коли вони перебувають у стадії трави. Живеш собі й звикаєш до цього, а от як трохи забути про звичку й придивитися — тобі стає гарно, так само, як тоді, коли дивишся на дітей інших живих істот. Вони в цьому віці довірливі й ще не вміють того, що вмітимуть потім, коли стануть дорослими деревами.

От, наприклад, акація: її колючки м'які й не здатні колотися. Коли береш в руку — відчуття дивне, наче в тебе в долоні пташеня, що випало з гнізда. А ось молода бузина й зовсім фантастична у своїй подібності до трави — одначе, ні в якої іншої з наших трав не знайдеш стебел такої висоти і такої товщини, хіба що в дикої моркви. Але у моркви стебло порожнє всередині, а в молодої бузини — ні. В неї ще немає ні кори, ані жовтої, схожої на людську кістку, дерев'янистої трубки під корою. Плоть бузиняного стебла в цій стадії є, по суті, лише водою, що піднімається з глибин землі, густо змішується з хлорофілом й стоїть вертикально, хоч з водою такого не буває, вона не здатна падати вгору, але ж ось воно є — ці пружні бузиняні чи кленові пагони, утворені з чистої зеленої вологи, дістають тобі по пояс або по шию.

В цьому періоді раннього літа ніби ховається якась обіцянка іншого світу, в якому дерева зоставались би молодими й росли б так само швидко, як тепер, але довше не старіли й не переставали бути травою, і в якийсь ­момент трав'яні ліси стояли б вище голови. І можна було б відчути те саме, що відчуває перепілка, схована в густих вівсяних полях. Це переживання недовге, можливо — нерозумне, але сильне й приємне. Так, наче ти знайшов собі спосіб стати знову хорошим і добрим, бо всі інші способи, раніше перепробувані, були не дуже вдалі.

Зараз ви читаєте новину «Стадія трави». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода