Ексклюзиви
Четвер, 15 червня 2006 18:17
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Соловєй лєта

 

Колись у моєї жінки був кавалєр-африканець. Це підтверджує чорно-білий знімок — вони танцюють. Її руки у нього на плечах. У нього совкова кепка. Вони сміються. Він — як уміють лиш африканці. Вона — як я люблю.

Перед тим був ще лист на голубому папері. Він зберігся. Цитую: "Нина, прошу тебя разрешать мне писать это письмо. Я никогда не тебя видел, но у меня хороший друг Виктор. Однаждый я видел твое фото. Мой друг сказал мне, что ты живешь в шестой общежитие. Я ему сказал, что мне очень понравится тебе; поэтому нужно я тебя видить. Скажи когда у тебя есть время чтобы я пошел к тебе. Жду ответа как соловей лета! Био Стефенс Катис из Сьерра Леоне".

Про солов"я, з"ясувалося потім, підказав друг Віктор. Мовляв, ця фраза у нас приворожує дівчат. Напиши отак — і вона твоя!

Він навчив свого папугу кричати "Слава Україні!"

Стефенс повірив. І вони зустрілись, як свідчить знімок. То була нібито перша й остання їхня зустріч. Сумно, коли магічна фраза не заворожує нікого, окрім тебе. Уявляю, скільки потім він повторював про солов"я, а воно не помагало.

Друг Віктор тепер живе в Криму. Він навчив свого папугу кричати "Слава Україні!" Але там це нема з ким обговорювати.

Стефенс про мене не знав, бо я з"явився пізніше. А може, й знав: заворожені мужчини мають добру інтуїцію.

Як у Сьєрра-Леоне почалася війна, ми питали наших журналістів і військових, чи не бачили вони його там. Ні.

Але моя чоловіча інтуїція дещо підказує. Над їхніми джунглями літають вертольоти українських миротворців. Насунувши кепку на очі, він дивиться на ті вертольоти, і йому, геть не до речі, згадується забута фраза "как соловєй лєта". Й алмази, за які йде війна, здаються йому сміттям, і життя втрачає сенс.

Тому ця війна така довга.

Зараз ви читаєте новину «Соловєй лєта». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода