Ексклюзиви
Четвер, 13 вересня 2018 16:50
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Собака Гриша

Коли повертаюся додому з дачі, перше, що питають:

— Гришу бачив?

Гриша — це старий собака. З якоїсь причини для нас усіх важливо побачити його. А йому — нас.

Іноді йдеш — а він вже витикається попереду, з вулички, де Ковальчукова хата, й шкутильгає назустріч на своїх трьох лапах. Четверта — неходяча, поламана, колись під машину втрапив. Ну от, біжить, махає хвостом, сміється. Йому нічого од тебе не треба, бо він у Ковальчука підобідав, значить — просто перевідатись хоче, послухати, як ти йому кажеш, що він — хороший собака Гриша. Буває, проведе аж до нашої хвіртки. Він тут колись народився — за сусідньою огорожею, де, у врем'янці, жив сторож, такий собі Ніколай, колишній медбрат з Афганської війни. Він, мабуть, звик жити отак, по-солдатськи, хоч у нього десь була й своя хата, і жінка. А тут — різнокаліберних цуценят повен двір. Усім їм Ніколай давав імена, оце ж і Гришу так назвав, а його сестру — Булькою, бо хтось із її предків — бультер'єр, і морда в неї була акуляча. При тім я в житті не бачив привітнішої псини. Був іще Бой. Він гавкав і кидався на всі чужі машини, аж доки його не застрелили з пістолета прямо з вікна "Тойоти".

Їх усіх давно нема. І Ніколай якось враз умер (знав, що це станеться, й таки поїхав додому). А Гришиних братів і сестер погубила ветслужба — розкидали отруєну приманку. Тоді й Булька пропала. А Гришу виручила поламана нога — доки добіг, усе вже поїли.

Чого нам важливо бачити Гришу, а йому нас? Можливо, в цьому є підтвердження однієї істини, в якій ми сумніваємося через її ефемерність. Ось вона: добре, коли з тобою зостається хоч трохи тих, кого давно знаєш, бо таким чином твоє життя не укорочується хоча б з того боку, що вже позаду. Ця ідея хистка, як усе, що ми собі придумуємо. Одначе ж, Гриша не вміє нічого придумувати.

Зараз ви читаєте новину «Собака Гриша». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі