День теплий і тихий. Ідемо по дорозі з дідом-сусідом. Йому 84-й рік, а ще крепкий, порається в себе на городі. Він на віку немало пережив. Ще малим опинився в Корсунь-Шевченківському котлі й бачив там багато німців, спочатку живих, а далі мертвих. А в молодості служив у ракетних військах стратегічного призначення. В час Карибської кризи їхній дивізіон сховали в трюмі корабля, й хлопці вийшли на світ Божий вже аж на Кубі, зі своїми ядерними ракетами, під носом у американців. Кеннеді з Хрущовим одумались, і війни не трапилось.
Дід мені раніше не раз про це розказував, а коли почалася оця наша велика війна — перестав. Передавав тільки те, що взнав од телевізора, і все приказував:
— Нє, ну ви бачите, шо етот падлєц робить?
Ось і тепер — ідемо по дорозі, й дід знов бубонить про падлєца, тільки на цей раз не з телевізора, а од себе.
— Ну, побув ти президентом раз, ну, два рази. Нащо тобі більше? Іди на пенсію, як усі люди. Тобі ж положена хароша пенсія, і охорона, і машина, і дача, і все на світі. Хочеш — купайся, хочеш — рибу лови. Грибів піди пошукай. Яблука он позбирай, що за ніч нападали. Грядочку на осінь скопай. А не хочеш копать — найми хлопців, вони тобі все зроблять. Пляшку їм поставиш, чарочку з ними вип'єш, аякже. І поїхать же можеш, куди захочеш. Або на базар сходи. А там же — чого тільки душа забажає. Капуста — корейська і всяка, солоні огірочки, помідори. І все пахне. Мняса чи сальця свіжого вибери. І весь базар тобі радий, бо всі ж знають, що то ти. Увечері додому прийдеш, телевізор подивишся. Благодать! Чого тобі ще треба? Дак нє — ти надумав людей убивать, і своїх, і наших. І хто ти після цього? Дурак ти і падлєц, да й більш нічого!
3 
1
Коментарі