четвер, 17 березня 2022 17:00
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Плаваючі наголоси

Інколи уявляєш собі солдатів армії вторгнення — як вони пересуваються по чужій землі і відчувають те, що й будь-хто, опинившись уночі там, де ніколи не бував, десь у привокзальних нетрях якогось містечка. Їхній GPS розходиться з компасом, і краще не питай дорогу, щоб не вгадали, хто ти є, бо ти не знаєш, як правильно вимовляється назва місця, куди тебе занесло, особливо якщо ця назва багатоскладова, й Бог його зна, де там ставиться наголос у Баришівці чи Нижній Сироватці.

Через те наголоси — плавають.

Прикметно, що наші телерадіожурналісти, та й високопосадовці теж нерідко вдаються до плаваючих наголосів у вітчизняних топонімах. Може, декому вперше в житті доводиться вимовляти ці географічні назви. Так воно якось склалося за недавніх безтурботних часів, що слово Шарм-еш-Шейх звучало звичніше для нашого вуха, аніж Велика Писарівка.

Нічого. Тепер оці наші різнонаголошені села й містечка вже опинилися в центрі нашого світу. Інколи здається, що після війни не одному з нас захочеться побувати там. У Лебедині, де під дворами скоро зацвіте бузок, з якого визиратимуть різьблені дерев'яні віконниці. І в маленькому Глухові, де стоїть собор Трьох Анастасій — пишний, куди там столичному Володимирському. І в Сумах, де обіч Петропавлівської вулиці дерева ростуть так тісно, що восени спілі каштани, як град, стукають по покрівлі тролейбуса. А в центрі стоїть ажурно-різьблена дерев'яна альтанка, що їй більше ста літ і яку тут люблять. Або в Тростянці, де Круглий двір, у якому нібито написане "Лебедине озеро". І ще багато-багато де.

Отже, здається, що після війни ми захочемо побувати там — щоб побачити на свої очі, як люди трималися за ту землю, переважно беззахисно-рівну, таку, де нема за чим ховатися, окрім свого дому. А може, це тільки наше нинішнє припущення, що ми туди поїдемо після війни — а насправді нам просто зараз дуже хочеться знати, що там робиться сьогодні. Бо тепер та топографія для багатьох із нас — тільки по радіо. Недавно бачив гарний утішний сон. Наснилося, що в мене є запасні батарейки до радіоприймача.

Зараз ви читаєте новину «Плаваючі наголоси». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути