Ексклюзиви
Четвер, 17 квітня 2014 16:46
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Після війни

Колись, іще як учився в школі, любив уявляти, що повертаюся додому з війни після кількох літ відсутності. У Греції тоді правила хунта, от ми її прогнали і я повертався: чорний берет морської піхоти, рання сивина і прострелена рука, нехай — ліва, її не так шкода. Я йшов по нашій вулиці до хати, де мене вже ніхто не ждав. Одначе дивно: всі інші, хто жив на цій вулиці, зосталися такими, як і були, бо це лиш для мене минуло кілька років, а для них — ні, й ці молоді дядьки, кожен зі свого двору, мовчки й гірко кивали мені, а їхні дочки ще ходили до школи, як і до війни, і от тепер вони дивилися на мене з вікон, квітників і сараїв із коровами, так дивились, що хіба це забудеш?

Згодом, коли в нашій хаті мене й справді вже ніхто не ждав, я не раз ходив цією дорогою додому, от тільки у дворах ставало все менше дядьків, а їхні дочки розійшлися заміж, і не було кому дивитися мені вслід. Через те старався йти не сюдою, а полем чи городами, так безпечніше для душі.

Недавно знову був там. Аж увечері навідався на ту вулицю. Коли темно, не бачиш, чого не хочеш, бо батьківщина вже не впізнає тебе, а ти її. Он світяться знайомі вікна, тільки не повертай голови, бо за тими вікнами вже зовсім незнайомі люди. Не дивись туди, і все буде майже так само, як колись. Це коротке диво, як сон наяву.

На перехресті мене зупинило одне вікно. Там уже років два нема кому світити світло, а світилося. Підійшов до воріт. Собаки у дворі казилися од гавкоту. Боявся тільки, що перестануть. Двері веранди одчинилися звично, з м'яким дерев'яним звуком. Хтось у темряві йшов до воріт і озвався, це був голос однієї з тих давніх дівчат, і я поцілував її в холодну щоку. І ми трохи постояли й поговорили про дітей та онуків — як воно буває між людьми після довгих літ відсутності.

Зараз ви читаєте новину «Після війни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода