Ексклюзиви
Четвер, 13 жовтня 2011 14:12
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Ну, роздівайтесь!

Останні два тижні довелося прожити в одній казенній установі, де моїм найближчим сусідом був дивовижний дід, із тих старовинних людей, які про все розказують з усіма подробицями, що здаються нам зайвими. От він розказує про щоденну рутину — свої візити по кабінетах лікарів.

— Драстуйте!

— Драстуйте! Вам що?

— Я такий-то і такий, мені оте й оте.

— Ага. Ну, роздівайтесь!

Лікарі дурні й нічого не розуміють

Це переказується стільки разів, скільки обійдено кабінетів. У його викладі це не здається нудним, ні — все ніби набуває порядку і рятівної послідовності. У своє "драстуйте!" він вкладає саме той смисл, який там і мусить бути. Здебільшого люди в цих обставинах нарікають на те, що лікарі дурні й нічого не розуміють. А дідові це й на думку не спадає. Раз тобі кажуть "роздівайтесь!" — значить, знають, що роблять, а чого ще треба?

Минулої неділі, коли цілий день ішов дощ і не дав нам погуляти, дід дивився у вікно і розказував, що цей дощ добрий для озимини, бо суха земля саме вчасно зволожиться, зерно пустить корінці, озимина почне рости і переживе зиму. Він описує це майже так само докладно й довго, як зернина пускає свої корінці. Аж не віриться, що дід востаннє працював коло землі, коли йому ще не було 17, а потім пішов на фронт і більше до землі не повертався.

У кінці дня він робить іще дещо, завдяки чому вечір у казенній установі стає остаточно обжитим. Дід починає позіхати — давно забутим способом. Ми це робимо здебільшого противно — наче з нас вилазить дика потвора. А дід немов розспівується: "Ах-ха-ха-ха!" Так роблять люди ввечері, в кінці добре прожитого дня, в теплій хаті, де є піч, що пахне печеними яблуками. Хоч всього цього у нього не стало ще тоді, як його забрали на війну.

Зараз ви читаєте новину «Ну, роздівайтесь!». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

11

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода