четвер, 08 лютого 2007 17:17
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Нінкє прівєт

 

Коли довго живеш, починають слабнути різні органи. Мужчина, приміром, глухне на праве вухо. А коли йдеш із дамою, її, за правилами, слід тримати якраз праворуч. А це незручно. Бо, як хочеш почути від неї щось важливе лівим вухом, треба вивертати голову аж назад — ніби озираєшся, мов той охоронець, який мусить дбати, щоб його шефу не стрельнули в спину. Від цього шия болить в охоронців — я уявляю як.

І ось зустрічаю я Свєтку, добру давню знайому, і йдемо ми далі вулицею вже вдвох. І вона сама прилаштовується ліворуч. Бо у Свєтки негаразди якраз із лівим вухом, тож їй зручно ходити ліворуч від мужчини. Я кажу:

— Ми з тобою — ідеальна пара!

І йдемо собі далі, гомонимо про дітей-онуків. І нам весело. Аж тут у мене в кишені дзвонить мобільник. Це жінка моя — питає, де я. Відповідаю, що там-то. А вона питає:

— А там поруч з тобою — хто?

Так сміються семикласниці

Вона таке відчуває на відстані. Я їй пояснюю, що це ж Свєтка. А вони сто літ знайомі. Та по телефону ж не видно — хто тут. Й вона перепитує, мовляв, яка це Свєтка? І тут я геть забув прізвище Свєтки — і дівоче, й обидва не дівочих. Ах, як незручно! Питаю:

— Свєта, як твоє прізвище?

Свєтка як заірже! А сміється вона знаменито. Так сміються семикласниці, яким попадається тема про інтимну лірику Сосюри. Мовляв, знаєм ми цю інтимну лірику. От вона так і засміялась. Жінка моя хмикнула:

— Бачу, весело вам там! — і вимкнула мобільник.

Ми зі Свєткою дійшли до перехрестя й попрощалися. Вона каже:

— Ну, Нінкє прівєт!

І засміялась — як вона завжди вміла. А я згадав одну річ, про яку не люблю собі нагадувати. А саме: писк комара ще чую, а цвіркуна чомусь уже ні. А хочеться навпаки.

Зараз ви читаєте новину «Нінкє прівєт». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

02.12.2011 21:09:36V81.180.76.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

"є речі, про які небезпечно багато думати." Глибоко і дуже вірно.

03.12.2011 10:47:38n178.157.199.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Батьківщина мірошника - мальовниче село із березовими гаями, круглими ставками, перелісками, він добросовісно безвиїздно порався, як вдома так і в колгоспі. На зріст невисокий крутив голови гарним жінкам, довго не думав, ще і вихвалявся: "Де побачите по селу червонощоких дітей - то мої діти!" Усяких людей треба, чи не так? ;)

02.12.2011 12:26:55читачка178.157.199.--
  • 3+
  • 0-
  • Відповісти

Прикро, що смерть людини входить у звичку :( Кожен може пригадати випадок, коли хтось неподалік хотів відкрити квартиру в такий спосіб і безглуздо гинув, не хотів вирішити проблему інакше. Занепаде людина духом, розчарується в житті, тоді смерть підкрадається нібито "без видимої причини". Нещасний випадак - результат того, що малий чи великий диктатор хоче когось іншого підкорити своїй волі, потурати, притоптати гідність, якщо вона є, як у згаданого шляхтича. Дякую.

02.12.2011 11:23:48Подолянин89.19.102.--
  • 4+
  • 0-
  • Відповісти

Ну й закрутив цього разу Жежера!.. Ребус якийсь! А білоруса шкода. І Білорусію!..

02.12.2011 11:52:59так178.157.199.--
  • 4+
  • 0-
  • Відповісти

Багато помилково вважають, що прості білоруси задоволені, а то і щасливі :)

01.12.2011 21:43:22Володимир178.74.212.--
  • 6+
  • 0-
  • Відповісти

Дякую.Дуже гарно!

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути