Ексклюзиви
Четвер, 21 липня 2016 16:44
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Літо зависло

Десь в оці дні, на краю липня, літо зависає, як жовтий круглий павук, що заснув на павутинці.

Ще недавно весь навколишній простір був переповнений рухом, метушнею, живим нервовим нетерпінням і трепетом крил. У гніздах, видимих і невидимих, сиділи пташенята, хотіли рости і їсти, а дорослі птахи снували туди-сюди зранку до вечора. ­Тепер усе вляглось і заспокоїлось. Якось одночасно пташенята покинули гнізда, а разом з ними так само стали дорослими плоди садів і городів. ­Зараз більшість із них живуть собі окремо від своїх стебел і коренів. Здається, літо зупинилося й перестало тривати.

Це, як повінь — коли вода перестає прибувати, однак ще не почала спадати.

Хоча якраз тепер у тихій течії липня то тут, то там з'являються перші ознаки пізнього серпня. Вони ще неявні, але є. От, наприклад, листя акацій. ­Раніше трохи того листя було зірвано вітром і впало на землю. Там воно пересохло на сонці, потім намокло під дощем і знову висохло. І от ­зараз ­пахне тонко й дуже по-своєму, солодко й гостро. Запах цей ні з чим не сплутаєш, він такий, що хтось некурящий раптом захоче затягнутися. В цьому бажанні густо змішується ­перший гріх і забута невинність, бо на ділі тобі йдеться не про справжнє куріння, не про дим, а тільки про вдихання аромату. Він уже явно осінній, але дуже теперішній — восени листя акацій нічим не пахнутиме. Бо для цього треба високого й теплого сонця. Як-от тепер, коли все, нагріте ним за день, дає себе впізнати на віддалі, навіть уночі — дрова, солома, картопляні стебла на городах і курява на дорозі.

Або от іще: коли пощастить упіймати птаха й притулитися до нього всім лицем — він пахне точно так само, як теплі дитячі голови серед літа.

Зараз ви читаєте новину «Літо зависло». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода