Ексклюзиви
Четвер, 04 листопада 2010 18:19
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Кращий із нас двох

 

Хто коли-небудь намагався кинути курити, той знає, що на певному етапі цього процесу нестерпно хочеться роздвоїтися. Так, щоб отой другий міг собі десь сховатися і покурити, а сам ти в цей час сидів би в хаті й чесно дивився в очі своєму сімейству.

А він би потім тихенько повернувся туди, де був раніше.

Це здається зовсім не так і важко зробити. Бо той другий — він же все одно в тобі сидить, і все одно нічого не робить. От нехай би й вийшов на 5 хвилин, согрішив — і мені стало б легше, бо він же — це той самий я, тільки гірший, його не шкода так, як мене.

Доки про нього не думаєш, то дуже приблизно собі уявляєш, який він є. Ну, а тепер мені цього дуже треба.

І от недавно гуляю я під деревами. Ранок, густий туман, нікого ніде не видно. І чую ззаду легкі кроки по опалому листю — шурх-шурх.

Я точно знаю, що то не якась стороння істота, а саме та, що мені необхідна.

Будучи серйозно налаштований на містичний лад, я собі сказав: ось зараз, на рахунок "три", обернуся, подивлюся йому прямо в очі й попрошу про вищесказане, тобто — нехай покурить замість мене.

Повільно обертаюся й бачу його. Це птах — грак. Він дуже на мене схожий: ходить так само перевальцем і крила якось так носить, наче криво застебнутий піджачок.

Чогось він там того ранку пішки ходив по тому листю, шукав щось.

Він, мабуть, теж мене впізнав — поставив голову боком, дивиться знизу вгору.

Я трохи здивувався, що то грак, бо в моєму віці то могло бути й щось куди менш приємне.

Та головне не це, а те, що я, на свій сором, помилявся і з якоїсь дурної причини думав, що той другий мусить бути гірший за мене. А виявилось навпаки, якраз він із нас двох — кращий, саме той, що не курить.

Зараз ви читаєте новину «Кращий із нас двох». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода