Ексклюзиви
Четвер, 19 вересня 2013 13:45
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Кінець світу

Недавно зі мною трапилася дивна пригода. Власне, це був просто сон і більше нічого, одначе незвично сконструйований сон.

Заснув серед дня — ненадовго й глибоко, й приснилося, що я в тій хаті, де колись народився й виріс. Коли почав прокидатися, подумав: як же так, що я вже стільки днів тут, а ще ні разу не ходив тудою, де люблю, — уздовж канави на межі, по якій ростуть дві яблуні, дві вишні й верба в самому кінці городу. Та стежка коротка, але по ній колись пройдено, може, тисячу кілометрів, якщо не більше. Це був щасливий момент передчуття, що ось зараз устану й піду туди, бо це ж село, де все, що тобі треба — близько, зостається тільки встати і вийти, а там ще літо і можна йти просто так. Нікуди не треба збиратися і їхати — все тут, тільки встати і вийти. Як то часто буває в снах, в усьому цьому вміщалося більше особливого й таємного значення, аніж дозволяє канва видимих подій. Тобто сниться тобі, по суті, лише те, що ти — там, саме тільки відчуття твого перебування там, а все інше, що там є, немов ховається за рамками сну, але воно близько й переконливо, і яблуні, й вишні, й усі, хто живе коло них. У снах і щастя, і страх невидимі, але однаково реальні. Як ото корова в сараї — ти її не бачиш, а якось відчуваєш, що вона там, і від цього світ тобі стоїть мов на якорі, й ворушиться — живий, важкий і надійний. І — це щастя.

Я встав, пішов до дверей, узявся за клямку і аж тоді зрозумів, що я — не там. Тобто в селі, але не в тому, яке приснилося. Поглянув на годинник — якраз пора виганяти корову до череди. Це був порятунок, бо зовсім погано було би після такого сну прокинутися там, де немає корови й через те світ здається порожнім, як покинутий корабель.

Зараз ви читаєте новину «Кінець світу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

18

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода