У мене є старий приятель на прізвисько Вєздєход. Це не варто перекладати як Всюдихід, бо разом із чудовим буквосполученням "єздє" втратиться й сутність деяких важливих у даному разі речей.
Ігдє? Вєздє! О, колись ми з ним не тільки "вєздє", але й швидко. Ми ділили один кабінет на двох. На обід, бувало, брали пляшку горілки й пару біляшів і працювали собі любісінько! А як до когось із нас приходила гостя, то інший ішов покурити й після двох цигарок повертався. От які ми були бистрі.
Але це було ще за часів нестабільності. Зараз у нас окремі кабінети й ми робимо все довго. Хоча лишилася звичка хотіти швидше. Оце недавно він прийшов на роботу при костюмі. Що таке? А от що.
В одного міністра була секретарка — красива й молодша за нас удвічі. Вєздєход, за звичкою, спокушав її, а їй усе було ніколи. І ось той уряд пішов у відставку. Вона сама йому телефонує й запрошує до ресторану. От чому — костюм. Ну, надвечір він пішов, я сказав услід: "Бережи себе!" Це наша коронна фраза часів молодості.
Інший ішов покурити й після двох цигарок повертався
Назавтра зранку він був на роботі — сердитий і втомлений. "Що, не вийшло?" — "Та все вийшло! Але напереживався! Ти ж знаєш, я не альфонс, у ресторані все вибирав сам. Беру меню, а там найдешевший — стейк нью-йоркський — дев"яносто сім гривень. Без макаронів!!! Нє, я розплатився. Але страху набрався — серце отут-во було! Воно мені треба? І ще — аби ти знав, як я втомився од тих церемоній. Це ж воно поки повечеряли, поки взяли таксі, поки додому доїхали — вже й ранок?" Він надовго замовк, а потім сказав: "А людей у тому ресторані було повно. І це ж не тільки там — вєздє!" Він підкреслив це слово. Й додав: "Ех, пізно нам займацця любов"ю в стабільной странє!"
2 
1
Коментарі