Ексклюзиви
Четвер, 23 лютого 2006 18:39
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Фаза затягнулася

 

Мій юний друг Юрик — теоретик-любитель, як воно в молодості буває тимчасово, але ця фаза у нього затягнулась. Я колишній практик, а тепер (сподіваюся, що тимчасово) — також теоретик. В обох нас ця фаза вочевидь затягнулась. Але нам добре разом, у нас повне взаєморозуміння. От він питає: "Як ви гадаєте, любов — її треба шукати чи чекати?". Я повчально (сам собі дивуюся, що знаю таке) відповідаю: ні, це нероздільно, бо ти ж не копійку на долівці шукаєш, а щось шукаєш у своїй власній душі — потрібний тобі образ, настрій, мелодію. Отже, шукання — в чеканні, а чекання — це шукання. Отак.

І тут він ошелешує своїм практицизмом:

— А якщо пошукати в Інтернеті?!

— Бачиш, Юрику, у мене інший ресурс пошуку! — кажу поважно, але ж мені стає цікаво, й я питаю: "А багато їх там?".

— Достобіса!

— І що?

— Вони мені не відповідають!

Як ви гадаєте, любов — її треба шукати чи чекати?

— А ти не будь таким серйозним. Вони розумних бояться.

Він подумав, згадав щось, і спитав знову: "А скажіть, можна когось назавжди викинути зі свого життя?". Слово "викинути" він, з нерекомендованою серйозністю, підкреслив.

— Ні. Що було, то було, куди його викинеш? І не намагайся!

Я гадав, він знову скаже: "А через Інтернет?". Але він сказав тільки: "Ото біда!".

Ех, мабуть, треба було відповісти, що викинути — запросто можна, й він би повірив, і йому було б легше. Він мені дуже вірить, бо я все таки колишній практик.

Він сумує недовго. Питає: "А який у вас ресурс?".

Мене захоплено зненацька. Але я відповідаю швидко: "Нюх, Юрику!". Й одразу згадую, як пахнуть їхні голови весною. Бо справді, те, що було, нікуди не подінеш. Навіть запах.

Зараз ви читаєте новину «Фаза затягнулася». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода