Середа, 04 січня 2006 15:19
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Чотири вуха

 

Є один дитячий спогад, що повертається дуже рідко, бо це страшно згадувати. Спогад про те, як мене шантажували.

Змалку нас часто шантажують: як не даси списати, скажу батькові, що ти курив! Але тут був рідкісний випадок: мене шантажували фотознімком! Старшокласник-фотоаматор робив знімки для шкільної дошки пошани. І мій портрет вийшов бракованим. Чи то було те, що фотографи називають "шевельонка", чи подвійна експозиція — але на знімку в мене було чотири вуха. Ніс один, піонерський галстук один, а вух — чотири. Хитрий аматор проявив ту фотокартку й показував мені — коли йому хотілося груш з нашого саду абощо. Я носив груші, бо страшенно боявся, що ту карточку побачать наші хлопці, а ще гірше — дівчата. Їм чогось здавалися смішними мої два вуха. А то чотири!

Не знаю, де подівся той знімок. Коли ми виросли, то якось так виходило, що не раз спільно робили якесь діло з отим аматором. Він став шофером, і я то пособляв йому машину лагодити, то зерно якесь разом возили. А не так давно разом діставали з дерева бджолиний рій. Мені вже було років добряче за сорок, а йому ще більше. Два старих придурки дістають рій з дерева, бачили б ви це.

Мене шантажували фотознімком

Можливо, я невипадково часто опиняюся поруч із ним. Може, хочу дізнатися, де він ховає ту кляту фотокартку? Тобто, отой малий чотиривухий досі сидить у мені й боїться, що його розсекретять.

Я справді рідко згадую той випадок. Чому оце згадав? Чи не тому, що в телевізорі перед виборами побільшало облич людей, які зовсім не бояться, що з них сміятимуться, бо всі пам"ятають, якими вони були торік чи трохи давніше? Чи їх в дитинстві нічим не лякали? А може, вони в дитинстві були тими аматорами, які шантажували чотиривухих?

Зараз ви читаєте новину «Чотири вуха». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода