Ексклюзиви
Четвер, 13 листопада 2008 19:17
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Як Юрик був мною

 

Обізвався мій юний друг Юрик і просив написати листа дівчині, з якою він дружив в Інтернеті, а тепер їй набридло. Чому писати їй мушу я? Бо він розказував їй, вона мене шанує, от і послухає.

Але ж я її не знаю. А Юрик, джентльмен, розповів небагато — Настя та й годі. Ні, не писатиму. Через день Юрик телефонує, веселий: він сам написав їй — зі свого комп"ютера, але від мого імені.

Ну?! Я хотів це бачити, і він переслав електронкою "мого" листа. Це було не так погано, як я боявся. Юрик чесно прикинувся мною, я сам не зміг би краще. Він писав, ніби це — ще ті часи, коли ми з ним ділили комп"ютер на двох. І ось Юрик (тобто ніби я) пише: мовляв, Юрик десь вийшов, а я оце пишу Насті, що нам з нею треба якось рятувати Юрика, бо пропаде хлопець.

У листі передано навіть ті інтонації, яких я часом вживаю для впливу на дівчат.

Тільки дочитав — дзвінок від Юрика:

— Шеф, вона відповіла вам!

Їй краще дружити з таким мужчиною, як я

За хвилину я читав її листа. Вона писала, що все розуміє й на моїм місці вчинила би так само. Але дружити з Юриком не може, втомилась від його молодості й малого життєвого досвіду. Краще дружити з таким мужчиною, як я.

Юрик, звісно, бачив останню фразу, бо знову телефонує й питає, чи я їй відповідатиму.

Кажу, що не знаю. Невдовзі Юрик гордо повідомив, що вже відповів — знову від мого імені. Я нібито писав: ваша пропозиція інтригує, я це обдумаю, але що нам робити з Юриком, гм…

Оте багатозначне "гм" — не моє, але в тім весь Юрик.

Вона не відповіла. Чи відповіла — але ж відповідь пішла до Юрика. І тепер Настя дружить з ним, а думає, що то я, і обоє вже забули ламати голову над тим, як урятувати Юрика.

Зараз ви читаєте новину «Як Юрик був мною». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

10

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода