Ексклюзиви
Субота, 29 червня 2013 15:45
Захар Колісніченко
Захар Колісніченко
Захар Колісніченко

Щоб ти вдавився!

Обідаю в кафе. Традиційне економ-меню: грибний суп, два млинці. Заходить дівчина. З виду років 20. Охайно вбрана, із сірою сумочкою. Віруюча, мабуть: у світлій косинці, темна спідниця до землі. Мило усміхаючись, звертається до молодички, що перекушує за столиком навпроти:

– Очень надо деньги. Есть у вас гривенков так 10?

Та, відриваючись від обіду, порпається в сумочці, дістає гаманець і протягує якусь купюру.

– Спасибо большое, – каже лагідно дівчина.

Ховає гроші в сумочку й переводить погляд на мене.

Есть у вас гривенков так десять?

– Перепрошую, але я – пас! – реагую на її 10-гривневу пропозицію й продовжую обідати.

– Щоб ти вдавився! – голосно каже віруюча.

Усміхаюсь. Дякую, що не наплювала в суп.

Наступних благодійників дівчині вмовити не вдається, бо офіціант ґречно просить її вийти із закладу.

Було це на початку березня. А днями стою край дороги, милуюсь автівками. Раптом підходить та сама дівчина й так само мило виспівує:

– Дайте гривень 10 – 20!

– Йо! Так я пам'ятаю тебе. Колись у кафе не дав грошей, то ти сказала, щоб я вдавився. Живий, як бачиш, – усміхаюся.

А вона видає у відповідь:

– Понимаете, просто когда мне не дают денег, я становлюсь злая!

Зараз ви читаєте новину «Щоб ти вдавився!». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

91

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода