Виступаю категорично проти мажоритарки не тільки через те, що потім депутатів, обраних по округах, фактично "скуповують". Людина без грошей не пройде, а той, хто потратився, буде зацікавлений повернути гроші. А це можливо тільки тоді, якщо ти у владі. Виходить, що законодавці жорстку фальсифікацію виборів замінили на м'яке спотворення вибору українців.
Але суть проблеми мажоритарки набагато глибша.
У нас досі трактують, що людина, яка обрана народним депутатом, повинна представляти частину суспільства. Між тим, за Конституцією Польщі, депутат представляє весь народ, а не його частинку. Для вирішення проблем людей, які проживають на територіях, існує місцеве самоврядування. Воно має вирішувати усі ті проблеми, з якими люди часто звертаються до народного депутата. Він не має інструментів для вирішення цих проблем і не повинен цього робити.
Народного депутата обирають не для того, щоб він щось урвав для себе чи для регіону. Але так у нас зараз є. Для цього і бюджет на 2012 рік зроблений. На ті райони і міста, де провладні депутати мають вплив, виділили більше коштів. А тим, де їхні кандидати мають слабкі шанси, грошей не дають. Аби мати можливість протягом року задобрювати виборців подачками.
Завдання депутата Верховної Ради — законотворчість, а не вирішення проблем регіонів. Цим повинні займатися місцеві депутати. В ідеалі потрібно мати сенат - верхню палату парламенту, яка представляє території.
Кажуть, що ми повинні знати свого депутата в обличчя, а за пропорційної системи виборів це неможливо. Але виникає колізія: якщо я, наприклад, голосував за кандидата від БЮТу, а пройшов "регіонал", - це мій депутат чи не мій? Зрозуміло, що він не буде моїм, бо я йому не довіряю і не звертатимусь до нього. Він не може представляти мої інтереси за визначенням.
Для того, щоб люди мали "свого" депутата у Верховній Раді, потрібні вибори за відкритими списками. Бо з партійного списку все одно хтось пройде від області.
Повернувшись до змішаної системи, Україна зробила величезний крок назад. Знову буде парламент із депутатами двох сортів. Мажоритарники докорятимуть "списочникам": мовляв, ви пройшли тільки тому, що подобаєтеся партійному лідерові. А ми витратили величезні гроші і за нас голосували конкретні виборці. Більшість приходять до парламенту захищати свій бізнес. Це розглядається як вигідне вкладення капіталу.
Через такий закон майбутня Верховна Рада буде з дуже низьким інтелектуальним рівнем і абсолютно ручною.
Вона буде ще гіршою, ніж за часів Кучми, бо тоді хоча б врівноважувалася судовою системою. Коли Кучма подав 6 питань на референдум, 2 з них Конституційний суд відкинув. Зараз таке неможливо.
Парламенту, як органу, де можливі різні думки і погляди, не буде. Уже два тижні поспіль на порядку денному за рішенням більшості нема "різного": тобто не виділяється час на різні заяви, депутатські запити.
Опозиція використовувала це для того, щоб пояснити суспільству, що робиться в Україні. Парламент уже зараз згортається. Через збільшення прохідного бар'єру для партій близько 30% виборців не матимуть представництва у найвищому законодавчому органі. Це спотворить реальну картину електоральних уподобань.
По суті у нас утвердиться трипартійна система, адже гарантовано увійдуть у новий парламент лише Партія регіонів, "Батьківщина" і "Фронт змін".
2 
1
Коментарі
4